Види санкцій за кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми

Анотація

Діти є майбутнім суспільства, тому захист і забезпечення їх подальшого існування як корисних для суспільства осіб є ще одним обов’язком законодавства. Застосувавати покарання такого ж рівня, як і до дорослих, щодо неповнолітніх, які схильні до злочинності, не зростають у безпечному середовищі та через свій вік не підлягають судовому переслідуванню, було б несправедливим як із соціологічної, так і з юридичної точок зору. У цьому аспекті в різних правових системах застосовуються багато форм кримінальних санкцій щодо неповнолітніх. З метою реінтеграції молоді в суспільство та визнання відмінностей у їхньому розвитку порівняно з дорослими системи ювенальної юстиції зазвичай наголошують на реабілітації, а не на покаранні. Розрізняють покарання, що не пов’язані з позбавленням волі, та покарання, пов’язані з позбавленням волі, включаючи попередження, пробацію, громадські роботи, програми альтернативного покарання і тюремне ув’язнення. Також розглянуто елементи, що впливають на рішення про покарання, такі як ступінь порушення, вік правопорушника та наявність судимостей у минулому. Прказано, як багато країн знаходять баланс між відповідальністю та захистом прав дітей. Проведено глибокий аналіз конкретних прикладів із кількох країн, а саме Боснії і Герцеговини, Туреччини та Італії. Висвітлено як спільні принципи, так і різні методи, що застосовуються в цих країнах для вирішення правових питань, пов’язаних з молоддю. Зрештою, доведено, що для успішного зниження рецидивізму й ефективної соціальної реінтеграції молоді надзвичайно важливими є кілька ключових факторів. Наголошено на нагальній необхідності зосередитися на значущих та ефективних стратегіях реабілітації, а також забезпечити надійне та стабільне фінансування систем соціального захисту дітей.