Визнання міжнародного кримінального правосуддя в Боснії і Герцеговині
Анотація
Коли в 1984 році в Сараєво проходили XIV зимові Олімпійські ігри, ніхто не очікував, що лише через сім років почнеться війна, яка забере життя сотень тисяч людей, що живуть у колишній Югославії, що мільйони з них зазнають етнічних чисток і будуть змушені покинути свої домівки, більшість – назавжди. Сотні масових поховань будуть розкидані довкола, а воєнні злочини, небачені в Європі з часів Другої світової війни, будуть повторені. Тяжкі злочини, такі як систематичні зґвалтування, тортури, масове знищення культурної спадщини та майна, врешті-решт завершаться геноцидом. Як наслідок, Боснія і Герцеговина (і країни колишньої Югославії) спричинили величезний поштовх у міжнародному кримінальному праві та міжнародному кримінальному правосудді. Цей досвід, набутий під час і після війни 1992–1995 років, може бути дуже цінним. Не все, що було зроблено, було добрим чи досконалим, але це мало велике значення для подальшого розвитку міжнародного кримінального права та міжнародного кримінального правосуддя у світі, який все ще шукає адекватних відповідей на тяжкі воєнні злочини, які відбуваються щодня, а також для розробки механізмів і практик, які забезпечать справедливість для жертв і суспільства та сприйматимуться як такі. Звірства боснійської війни стали тривожним дзвіночком для міжнародної спільноти, підкресливши нагальну потребу у винайденні механізмів притягнення до відповідальності винних у таких жахливих злочинах. Створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії стало важливою віхою в цьому аспекті, започаткувавши переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні під час конфлікту. Однак залишаються проблеми із забезпеченням доступу до правосуддя для всіх жертв та усуненням першопричин конфлікту, щоб запобігти майбутнім звірствам. Уроки, отримані в Боснії і Герцеговині, залишаються вирішальними у формуванні зусиль, спрямованих на досягнення тривалого миру і притягнення винних до відповідальності в усьому світі.
Завантаження
Посилання
Arthur, P. (2001). Identities in Transition. Cambridge University Press.
Bieber, F. (2006). Post-war Bosnia: ethnicity, inequality and public sector governance. Palgrave Macmillan.
Biserko, S. (2012). Yugoslavia’s Implosion. The Norwegian Helsinki Committee.
Boas, G., & Schabas, W. (Eds). (2003). International Criminal Law Developments in the Case Law of the ICTY. Brill Academic Publishers.
Campbell, K. (2003). Rape as a “crime against humanity”: trauma, law and justice in the ICTY. Journal of Human Rights, 2(4), 507–515. https://doi.org/10.1080/1475483032000137093.
Clark, J. N. (2009a). Genocide, war crimes and the conflict in Bosnia: understanding the perpetrators. Journal of Genocide Research, 11(4), 421–445. https://doi.org/10.1177/1057567720940786.
Clark, J. N. (2009b). Judging the ICTY: has it achieved its objectives? Southeast European and Black Sea Studies, 9(1–2), 123–142. https://doi.org/10.1080/14683850902723454.
De Brito, A. B., Gonzalez-Enriquez, C., & Aguilar, P. (Eds). (2001). The Politics of Memory. Oxford University Press.
Džihana, A., & Volčić, Z. (Eds). (2011). Media and national ideologies: analyses and reporting on war crime trials in the former Yugoslavia. Mediacentar.
Elster, J. (2004). Closing the Books: Transitional Justice in Historical Perspective. Cambridge University Press.
Franović, I. (2008). Dealing with the Past in the Context of Ethno nationalism: The Case of Bosnia and Herzegovina, Croatia and Serbia. Berghof Occasional Paper, 29. https://d-nb.info/1077111983/34.
Garbett, C. (2010). Localising Criminal Justice: An Overview of National Prosecutions at the War Crimes Chamber of the Court of Bosnia and Herzegovina. Human Right Law Review, 10(3), 558–568. https://doi.org/10.1093/hrlr/ngq023.
Halilovich, H. (2013). Places of Pain. Berghahn Books.
Hayner, P. (2001). Unspeakable Truths. Routledge.
Kastner, P. (2017). Transitional Justice and the Challenging Pursuit of Social Justice. Windsor Yearbook of Access to Justice, 34(2). https://doi.org/10.22329/wyaj.v34i2.5042.
Lawry-White, M. (2015). The reparative effect of truth seeking in transitional justice. International and Comparative Law Quarterly, 64(1), 141–178. https://doi.org/10.1017/S0020589314000645.
Leonard, M. A., Damjanovic, B., Simic, G., & Aldikacti Marshall, G. (2016). Peace Building in Bosnia and Herzegovina: Effects of Ingroup Identification, Outgroup Trust and Intergroup Forgiveness on Intergroup Contact. Peace and Conflict Studies, 23(1). https://doi.org/10.46743/1082-7307/2016.1311.
Malcolm, N. (2002). Bosnia: A Short History. Pan Books.
Malešević, S. (2006). Identity as Ideology. Palgrave Macmillan.
Malešević, S. (2023). Why Humans Fight. Cambridge University Press.
Martin-Ortega, O. (2012). Prosecuting War Crimes at Home: Lessons from the War Crimes Chamber in the State Court of Bosnia and Herzegovina. International Criminal Law Review, 12, 589–628. https://doi.org/10.1163/15718123-01204006.
Omerović, E., & Alić, G. (2017). Perception of the ICTY in Bosnia and Herzegovina – the tribunal between law and politics. SEE Law Journal, 1(3), 24–45. https://doi.org/10.25234/pv/21105.
Saxon, D. (2005). Exporting Justice: Perceptions of the ICTY among the Serbian, Croatian, and Muslim Communities in the Former Yugoslavia. Journal of Human Rights, 4, 559–572. https://doi.org/10.1080/14754830500332837.
Seizović, Z. (2014). Bosnia Nowadays: A Disguised Failed State. Dobra knjiga.
Šimić, G. (2008). The influence of the Hague Tribunal on the criminal legislation of Bosnia and Herzegovina. Federal Ministry of Justice.
Šimić, G. (2023b). ICTY and the Question of Justice. The Harvard Human Rights Journal, 36. https://journals.law.harvard.edu/hrj/2017/12/icty-and-the-question-of-justice/.
Šimić, G. (2023a). Transitional litigation. University VITEZ.
Smeulers, A. (2004). What Transforms Ordinary People into Gross Human Rights Violators? In S. C. Poe (Ed.), Understanding Human Rights Violations. Routledge.
Spoerri, M. (2011). Justice Imposed: How Policies of Conditionality Effect Transitional Justice in the Former Yugoslavia. Europe-Asia Studies, 63(10), 1827–1851.
Stover, E., & Weinstein, H. M. (Eds). (2004). My neighbor, my enemy: Justice and community in the aftermath of mass atrocity. Cambridge University Press.
Teitel, R. (2000). Transitional Justice. Oxford University Press.
Urban Walker, M. (2016). Transformative Reparations? A Critical Look at a Current Trend in Thinking about Gender-Just Reparations. International Journal of Transitional Justice, 10(1), 108–125. https://doi.org/10.1093/ijtj/ijv029.
Wald, P. (2002). Punishment of War Crimes by International Tribunals. Social Research, 69(4), 1119–1134. https://doi.org/10.1353/sor.2002.0039.
Waller, J. (2002). Becoming Evil: How Ordinary People Commit Genocide and Mass Killing. Oxford University Press.
Авторське право (c) 2024 Г. Шіміч
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
