Organizational and forensic aspects of the electronic evidence handling
Abstract
This paper outlines the ways of handling the electronic (digital) evidence based on the experience of the Ukrainian law enforcement bodies. It focuses mainly on the issues related to formalization and examination of the content of the electronic crime traces. Particular attention is paid to improving the arrangement of work with electronic evidence. The authors substantiate their position that the ordinary police officers need to attain the skills and knowledge how to handle the electronic evidence. The authors maintain that the nature and the mechanism of formation of electronic data are such that one may consider them as a separate kind of evidence, and the forms of registration thereof defined in applicable laws of Ukraine are far from perfect at the present time. Therefore, the article focuses on specific features pertinent to handling of the responses of institutions, enterprises, organizations; the extracted images and data from media; data banks and combinations of the aforementioned. The proposed solutions take into account the experience accrued at the time of participation in the project from interaction between the higher educational institutions and the police in the context of crime investigations.
Downloads
References
Виявлення, попередження та розслідування злочинів торгівлі людьми, вчинених із застосуванням інформаційних технологій : навч. курс / А. Вінаков, В. Гузій та ін. Київ, 2017. 148 с.
Волков О. О. Основні джерела криміналістично значимої інформації про злочини, пов’язані зі шкідливими програмними засобами. Innovative Solutions in Modern Science. 2020. № 3 (22). URL: https://naukajournal.org/index.php/ISMSD/article/download/1537/1617 (Accessed: 06.08.2021).
Керівництво з розслідування злочинів : наук.-практ. посіб. / В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків : Одіссей, 2009. 960 с.
Коваленко А. В. Особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування посягань на життя та здоров’я журналіста. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 1 (88). С. 182–191.
Коршенко В. А. Деякі особливості поводження з комп’ютерними засобами під час проведення слідчих дій. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2002. Вип. 18. С. 51–55.
Манжай О. В. Особливості огляду засобів комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2016. Вип. 3 (74). С. 111–120.
Манжай О. В. Способи та інструменти обробки даних великого об’єму в роботі правоохоронних органів // Протидія кіберзагрозам та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЕ в Україні. Харків, 2019. С. 178–180.
Моісеєв О. М. Залучення спеціаліста до розслідування комп’ютерних злочинів // Правові основи захисту комп’ютерної інформації від протиправних посягань : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 22 груд. 2000 р.) / МВС України, Донецьк. ін-т внутр. справ. Донецьк, 2001. С. 81–85.
Стратонов В. М., Захарченко С. О. Слідчі огляди у злочинах, скоєних з використанням комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. Вип. 24. С. 49–55.
Baker B. Is it complex environments or complex systems that undermines police reform in developing countries? Police Practice and Research. 2018. No. 19 (4). Pp. 398–410. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1453982.
Brent J. J., Kraska P. B. Moving Beyond our Methodological Default: A Case for Mixed Methods. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 412–430. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516562.
Casey E. The Chequered Past and Risky Future of Digital Forensics. Australian Journal of Forensic Sciences. 2019. No. 51 (6). Pp. 649–664. DOI: https://doi.org/10.1080/00450618.2018.1554090.
Harkin D., Whelan C., Chang L. The challenges facing specialist police cyber-crime units: an empirical analysis. Police Practice and Research. 2018. No. 19 (6). Pp. 519–536. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1507889.
Marshall A. M., Miller P. CaseNote: Mobile phone call data obfuscation & techniques for call correlation. Digital Investigation. 2019. No. 29. Pp. 82–90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diin.2019.03.004.
Quick D., Choo K.-K. R. Digital forensic intelligence: Data subsets and Open Source Intelligence (DFINT+OSINT): A timely and cohesive mix. Future Generation Computer Systems. 2018. No. 78. Pp. 558–567. DOI: https://doi.org/10.1016/j.future.2016.12.032.
Ribaux O. Reframing Forensic Science and Criminology for Catalyzing Innovation in Policing Practices. Policing: A Journal of Policy and Practice. 2019. No. 13 (1). Pp. 5–11. DOI: https://doi.org/10.1093/police/pax057.
Rojek J., Alpert G., Smith H. The utilization of research by the police. Police Practice and Research. 2012. No. 13 (4). Pp. 329–341. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2012.671599.
Rosenbaum D. P. Police research: merging the policy and action research traditions. Police Practice and Research. 2010. No. 11 (2). Pp. 144–149. DOI: https://doi.org/10.1080/15614261003593203.
Tewksbury R., Dabney D. A., Copes H. The Prominence of Qualitative Research in Criminology and Criminal Justice Scholarship. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 391–411. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516557.
Copyright (c) 2021 O. V. Manzhai, A. O. Potylchak, I. A. Manzhai
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.