Організаційні та криміналістичні аспекти роботи з електронними доказами
Анотація
На прикладі українського досвіду роботи правоохоронних органів проаналізовано особливості роботи з електронними (цифровими) доказами. Увагу зосереджено на питаннях, пов’язаних із формалізацією та вивченням змісту електронних слідів злочину. За допомогою кількісних та якісних методів запропоновано шляхи вирішення проблемних питань у сфері роботи з електронними даними. Як емпіричні дані використано результати анкетування поліцейських, працівників прокуратури та науково-педагогічного складу закладів вищої освіти системи МВС України, а також проміжні результати пілотного проєкту щодо протидії злочинам у кіберсфері, який реалізується в одному із закладів вищої освіти у взаємодії з регіональними підрозділами кіберполіції та регіональними управліннями поліції у двох областях України. Проміжні результати участі у проєкті свідчать, що навіть проста автоматизація окремих процесів обробки й аналізу інформації в електронному вигляді здатна суттєво скоротити час розслідування.
Окрему увагу приділено покращенню організації роботи з електронними доказами. Обґрунтовано позицію про необхідність набуття навичок і знань роботи з електронними доказами пересічними правоохоронцями. Зазначено, що природа та механізм формування електронних даних дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації сьогодні не є досконалими. На основі опрацьованих результатів показано, що правоохоронцям під час розслідування злочинів все частіше доводиться стикатися з даними великого об’єму. Акцентовано увагу на особливостях роботи з відповідями установ, підприємств, організацій, вилученими образами та даними з носіїв, банками даних, комбінаціями переліченого. Запропоновані рішення враховують досвід, набутий під час участі в проєкті зі взаємодії представників закладів вищої освіти та поліції щодо розслідування злочинів.
Завантаження
Посилання
Виявлення, попередження та розслідування злочинів торгівлі людьми, вчинених із застосуванням інформаційних технологій : навч. курс / А. Вінаков, В. Гузій та ін. Київ, 2017. 148 с.
Волков О. О. Основні джерела криміналістично значимої інформації про злочини, пов’язані зі шкідливими програмними засобами. Innovative Solutions in Modern Science. 2020. № 3 (22). URL: https://naukajournal.org/index.php/ISMSD/article/download/1537/1617 (Accessed: 06.08.2021).
Керівництво з розслідування злочинів : наук.-практ. посіб. / В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків : Одіссей, 2009. 960 с.
Коваленко А. В. Особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування посягань на життя та здоров’я журналіста. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 1 (88). С. 182–191.
Коршенко В. А. Деякі особливості поводження з комп’ютерними засобами під час проведення слідчих дій. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2002. Вип. 18. С. 51–55.
Манжай О. В. Особливості огляду засобів комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2016. Вип. 3 (74). С. 111–120.
Манжай О. В. Способи та інструменти обробки даних великого об’єму в роботі правоохоронних органів // Протидія кіберзагрозам та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЕ в Україні. Харків, 2019. С. 178–180.
Моісеєв О. М. Залучення спеціаліста до розслідування комп’ютерних злочинів // Правові основи захисту комп’ютерної інформації від протиправних посягань : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 22 груд. 2000 р.) / МВС України, Донецьк. ін-т внутр. справ. Донецьк, 2001. С. 81–85.
Стратонов В. М., Захарченко С. О. Слідчі огляди у злочинах, скоєних з використанням комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. Вип. 24. С. 49–55.
Baker B. Is it complex environments or complex systems that undermines police reform in developing countries? Police Practice and Research. 2018. No. 19 (4). Pp. 398–410. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1453982.
Brent J. J., Kraska P. B. Moving Beyond our Methodological Default: A Case for Mixed Methods. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 412–430. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516562.
Casey E. The Chequered Past and Risky Future of Digital Forensics. Australian Journal of Forensic Sciences. 2019. No. 51 (6). Pp. 649–664. DOI: https://doi.org/10.1080/00450618.2018.1554090.
Harkin D., Whelan C., Chang L. The challenges facing specialist police cyber-crime units: an empirical analysis. Police Practice and Research. 2018. No. 19 (6). Pp. 519–536. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1507889.
Marshall A. M., Miller P. CaseNote: Mobile phone call data obfuscation & techniques for call correlation. Digital Investigation. 2019. No. 29. Pp. 82–90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diin.2019.03.004.
Quick D., Choo K.-K. R. Digital forensic intelligence: Data subsets and Open Source Intelligence (DFINT+OSINT): A timely and cohesive mix. Future Generation Computer Systems. 2018. No. 78. Pp. 558–567. DOI: https://doi.org/10.1016/j.future.2016.12.032.
Ribaux O. Reframing Forensic Science and Criminology for Catalyzing Innovation in Policing Practices. Policing: A Journal of Policy and Practice. 2019. No. 13 (1). Pp. 5–11. DOI: https://doi.org/10.1093/police/pax057.
Rojek J., Alpert G., Smith H. The utilization of research by the police. Police Practice and Research. 2012. No. 13 (4). Pp. 329–341. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2012.671599.
Rosenbaum D. P. Police research: merging the policy and action research traditions. Police Practice and Research. 2010. No. 11 (2). Pp. 144–149. DOI: https://doi.org/10.1080/15614261003593203.
Tewksbury R., Dabney D. A., Copes H. The Prominence of Qualitative Research in Criminology and Criminal Justice Scholarship. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 391–411. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516557.
Авторське право (c) 2021 О. В. Манжай, А. О. Потильчак, І. А. Манжай
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.