Foreign experience in ensuring of non-interference in the private life of a person in criminal proceedings
Abstract
Positive experience in legal regulation of non-interference in private (personal and family) life of a person in criminal proceedings has been studied. The normative prescriptions of international legal acts have been analyzed, which guarantee non-interference in the private (personal and family) life of a person, and provide for cases of lawful restriction of this right. It has been determined that for a long period of time there have been intensive scientific discussions in democratic countries about the extent to which state interference in a person's private life can be allowed, i.e. considered legitimate. The urgency and importance of this issue is due to the fact that the intensification of social and political processes, which began to be connected to the world at the beginning of this century, have significantly influenced the reform of national legislation of Ukraine. The adoption of the Criminal Procedure Code of Ukraine in 2012 was a significant event in this direction, as among the general principles of criminal proceedings, lawmakers provided for non-interference in private life. This is important for participants in criminal proceedings, as the content and form of criminal proceedings must comply with general principles. At the same time, the practice of implementing the provisions of the CPC of Ukraine does not always ensure the rights and freedoms of the individual, in particular non-interference in private life. The current legislation is not able to fully guarantee the successful resolution of certain problems that arise from time to time in the field of criminal justice. All this leads to a growing need of citizens to clearly define the limits of law enforcement intervention in private life. The international community, in particular the European Court of Human Rights, has repeatedly stressed that the rules of law of a restrictive nature must be of high quality, i.e. without ambiguity in their interpretation and application. Otherwise, it violates the right to non-interference in the private life.
Downloads
References
Клименко А. Л. Міжнародно-правові гарантії здійснення права людини на соціальне забезпечення. Право та інновації. 2016. № 1 (13). С. 238–244.
Лук’яненко Ю. В. Міжнародні правові стандарти затримання особи у кримінальному судочинстві. Форум права. 2016. № 1. С. 174–178. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2016_1_30.pdf (дата звернення: 16.06.2021).
Молдован А. В., Савченко В. А., Садова Т. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, США : навч. посіб. Київ : Алерта, 2013. 334 с.
Оверчук С. В. Обмеження права вибору захисника у світлі європейських стандартів. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2016. № 2 (14). URL: https://lj.oa.edu.ua/articles/2016/n2/16osvsys.pdf (дата звернення: 16.06.2021).
Сілантьєва Е. Є. Співвідношення формальної визначеності та верховенства права. Право і безпека. 2021. № 1 (80). С. 28–34. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2021.1.03.
Тарасюк С. М. Кримінальний процесуальний механізм забезпечення конституційних прав особи при проведенні в її житлі чи іншому володінні слідчих (розшукових) дій : дис. … д-ра філософії : 081 «Право». Одеса, 2021. 255 с.
Татаров О. Ю. Слідчий суддя як суб’єкт захисту прав людини: деякі проблеми правозастосування та шляхи їх вирішення. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2015. № 2 (69). С. 12–21.
Удовенко Ж. В. Процесуальні гарантії забезпечення права на невтручання в особисте і сімейне життя у кримінальному провадженні України : монографія / за заг. ред. В. І. Галагана. Київ : Центр учб. літ., 2021. 523 с.
Черкесова А. С. Досвід зарубіжних країн у механізмі реалізації гарантій прав і свобод обвинуваченого. Правова держава. 2017. № 26. С. 149–154.
Шаркова А. М. Порівняльно-правова характеристика механізмів забезпечення прав затриманого: Habeas Corpus, Amparode Libertad та механізм реалізації права на оскарження незаконного затримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2014. Вип. 1, т. 3. С. 215–218.
Шинкаренко І. І. Деякі правові та процедурні проблеми організації візуального спостереження за особою, місцем та річчю під час кримінального провадження // Актуальні питання протидії злочинності в сучасних умовах: вітчизняний та зарубіжний досвід : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 17 берез. 2017 р.) : у 2 ч. / МВС України, Ген. прокуратура України, Дніпропетровськ. держ. ун-т внутр. справ, Нац. акад. прокуратури України. Дніпро, 2017. Ч. 2. С. 179–192.
Шинкаренко І. І. Проблеми удосконалення правового регулювання використання візуального спостереження під час оперативно-розшукового та кримінального провадження // Оперативно-розшукова діяльність Національної поліції: проблеми теорії та практики питання : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 10 жовт. 2017 р.) : у 2 ч. / МВС України, Дніпропетровськ. держ. ун-т внутр. справ. Дніпро, 2017. Ч. 1. С. 111–115.
Шинкаренко І. І. Проблеми удосконалення правового регулювання організації спостереження за особою, місцем та річчю під час кримінального провадження. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 1. С. 289–296.
Azari H., Hesari N. T. Protection of the right to privacy under international law and the Iranian legal system with a focus on the victims of rape. US-CHINA LAW REVIEW. 2006. No.13 (9). Pp. 641–664.
Galagan V. I., Ablamskyi S. Ye., Udovenko Z. V., Ablamska V. V. Judicial Control as a Guarantee of Non-Interference in Private Life During the Pretrial Investigation: An Observation under the European Court of Human Rights. DIXI. 2021. No. 23 (2). DOI: https://doi.org/10.16925/2357-5891.2021.02.12.
Copyright (c) 2021 D. V. Simonovych, O. V. Blyshchyk
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
