Особливості вивчення особи підозрюваного в рамках міжнародного співробітництва
DOI:
https://doi.org/10.32631/pb.2025.3.06Ключові слова:
міжнародна правова допомога, кримінальне провадження, досудове розслідування, міжнародне співробітництво, підозрюваний, міжнародний запит, Міжнародний кримінальний суд.Анотація
Тенденції світової глобалізації, мобільність громадян, розвиток технологій і транснаціональної злочинності висувають нові виклики перед національною системою кримінального судочинства. У межах кримінальних проваджень для досягнення поставлених завдань необхідна процесуальна взаємодія із правоохоронними та судовими органами інших держав. Повномасштабна воєнна агресія російської федерації та необхідність притягнення до відповідальності винних у численних воєнних злочинах, учинених на території України, вимагає забезпечення співпраці з міжнародними інституціями, що функціонують у правоохоронній та судовій сферах, і отже, глибокого та всеосяжного міжнародного співробітництва. Статтю присвячено окремим аспектам забезпечення вивчення особи підозрюваного, обвинуваченого в межах міжнародного співробітництва. Її мета – висвітлення теоретико-прикладних питань розвитку та вдосконалення інституту міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві України.
Досліджено механізми реалізації міжнародних запитів і проаналізовано погляди окремих науковців щодо ефективності забезпечення міжнародного співробітництва. Зроблено висновки про необхідність подальшого вдосконалення правового механізму надання швидкої та дієвої допомоги під час міжнародного співробітництва.
Здійснення процесуальних дій, спрямованих на збирання даних про особу підозрюваного або обвинуваченого, є важливим елементом діяльності уповноважених осіб у кримінальному судочинстві загалом і в міжнародному співробітництві у межах провадження зокрема.
Дотримання передбачених національним і міжнародним законодавством процедур отримання інформації в кожному кримінальному провадженні є необхідною умовою надання доказового значення даним про особу підозрюваного.
Використання сучасних цифрових технологій у процесі отримання даних про особу в межах міжнародного співробітництва розширює можливості і пришвидшує процес їх збирання. Сьогодні чинне законодавство дозволяє отримувати тільки електронний запит із подальшим обов’язковим підтвердженням оригіналом. У майбутньому потрібні механізми, що забезпечать легалізацію та використання під час доказування електронних доказів, засвідчених належним чином. Такий підхід істотно спростить і пришвидшить ухвалення процесуальних рішень уповноваженими особами у кримінальному судочинстві та підвищить ефективність захисту прав і свобод людини.
Завантажити
Посилання
Antoniuk, A. (2015). Prospects for the development of international cooperation during the investigation of criminal offenses in the context of Ukraine’s integration into the European Community. National Law Journal: Theory and Practice, 5(2), 77–81.
Barannik, R. V. (2017). Principles of international cooperation and international legal assistance in criminal proceedings. Herald of Criminal Justice, 2, 11–18.
Burbelo, B. A. (2020). Certain aspects of studying the suspect of the suspect during investigative (search) actions. Juridical Science, 3(105), 344–351. https://doi.org/10.32844/2222-5374-2020-105-3.42.
Chycha, R. P. (2012). Implementation of data about the identity of the accused in procedural decisions of the investigator. Pravo.
Dusheiko, H. O., Nekrasov, V. A., Matsiuk, V. Ya., & Kompaniiets, D. O. (2006). International search: theory and practice. KNT.
Havrysh, T. S. (2003). On the issue of organizational and legal forms of international cooperation in the field of legal assistance in criminal cases. Bulletin of the Khmelnytsky Institute of Regional Management and Law, 3–4, 252–258.
Havrysh, T. S. (2006). Theory and practice of international legal assistance in criminal cases (problems of modern cooperation in Ukraine). Pravo.
Ivanov, A. V. (2024). International cooperation of states in fighting crime. Juridical Scientific and Electronic Journal, 4, 680–683. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-4/162.
Kasyanenko, D. I., & Gerasimova, G. V. (2018). International cooperation in criminal proceedings. Young Scientist. Series: Legal Sciences, 4(56), 681–684.
Kirichenko, M. O., & Shulepova, O. O. (2024). The influence of international cooperation of the prosecution of Ukraine on the organization of criminal proceedings in the conditions of armed aggression. Juridical Scientific and Electronic Journal, 9, 336–340. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-9/79.
Koval, O. I. (2021). The essence and legal basis of regulation of international legal assistance in criminal proceedings. Scientific Herald of International Humanitarian University, 54(2), 105–109. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.54.2.23.
Koval, O. I. (2022). Content of the request for international legal assistance. Kyiv Law Journal, 4, 213–218. https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.32.
Lieshukova, I. V. (2013). Typical errors and violations of investigative bodies of internal affairs of Ukraine when preparing, sending or executing requests for international legal assistance. Our Law, 11, 61–65.
Mamka, H. (2024, October 4). The Rome Statute: pros and cons for Ukraine. PRAVO.UA. https://pravo.ua/rymskyi-statut-pliusy-ta-minusy-dlia-ukrainy/.
Minka, P. Ya., & Khridochkin, A. V. (2009). Adaptation of domestic criminal and criminal procedural legislation to the standards of the European Union: some issues. Law and Society, 6, 155–159.
Pashkovskyi, M. I. (2006). Peculiarities of using factual data obtained outside Ukraine in proving facts. In M. P. Orzikh, & V. M. Dromin, Crime control and human rights (pp. 206–211). Feniks.
Pashkovskyi, M. I. (2007). International cooperation in criminal proceedings. Feniks.
Pidhorodynska, A. V. (2015). International cooperation in criminal proceedings: concepts and procedural forms. Scientific Herald of Kherson State University, 4(3), 114–118.
Shablystyi, V. V. (2025). The digital era of the criminal process: opportunities of IT systems in pre-trial investigation. Juridical Scientific and Electronic Journal, 1, 630–633. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2025-1/146.
Smyrnov, M. I. (2006). Institute of mutual legal assistance in criminal matters: current state and development prospects. Feniks.
Vlad, S. (2020). Peculiarities of organizing the work of the prosecutor’s office of Ukraine in the field of international cooperation. Entrepreneurship, Economy and Law, 5, 319–324. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.5.56.
Vorontsova, Yu., & Slobodska, D. (2024, October 15). What does the ratification of the Rome Statute mean for Ukraine. LIGA ZAKON. https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/231201_shcho-oznacha-ratifkatsya-rimskogo-statutu-dlya-ukrani.
Vynohradova, O. I. (2009). The realities of legislative support for international legal cooperation in the field of criminal justice. Journal of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 2, 178–184.
Zuev, V. V. (2019). Assessment and use of evidence obtained during the provision of international legal assistance in criminal proceedings. Issues of Crime Prevention, 38, 182–196. https://doi.org/10.31359/2079‑6242‑2019‑38-182.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Р. П. Чича, В. С. Гнатенко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
