Реалізація регламенту Верховної Ради України в умовах воєнного стану в державі: основні особливості
DOI:
https://doi.org/10.32631/pb.2025.4.06Ключові слова:
парламент, Верховна Рада України, Регламент, парламентські процедури, воєнний стан, реалізація Регламенту, парламентська реформа.Анотація
Розкрито поняття і сутність реалізації Регламенту Верховної Ради України в умовах воєнного стану. Визначено, що його реалізація неможлива без функціонування парламенту в умовах воєнного стану. Висвітлено, що ключова трансформація реалізації Регламенту порівняно з мирним часом пов’язана з екстремальним режимом виконання парламентських функцій, що повинні поєднуватися з розширеними повноваженнями для захисту країни, наданими військовим керівництвом, а також із певними тимчасовими обмеженнями конституційних прав і свобод людини, які мають контролюватися парламентом.
Виявлено, що реалізація Регламенту в умовах воєнного стану має такі особливості: відсутність окремих процедур, орієнтованих на умови воєнного стану; він досі не приведений у відповідність до Конституції України, всупереч вимогам Конституції та позиціям Конституційного Суду України; реалізується в умовах незавершеної парламентської реформи; динаміку його реалізації відзначає його вибіркове застосування, початок якому поклало ухвалення Верховною Радою України постанов, які частково підміняють сам Регламент у регулюванні парламентських процедур; така реалізація сприяє підтриманню керованості і забезпеченню безперервності роботи парламенту; балансування між цінностями безпеки й ефективності в парламентських процедурах призвело до тимчасового відходу від задекларованого Регламентом принципу відкритості парламенту; Регламент, визначаючи вагому роль Верховної Ради України в запровадженні правового режиму воєнного стану, не передбачає ефективних засобів парламентського контролю над його реалізацією виконавчою владою.
Доведено, що ефективність реалізації Регламенту безпосередньо залежить від рівня узгодженості парламентських процедур із нормами Конституції України й адаптації до екстремальних умов воєнного часу. Наголошено на значенні принципу нормативного континуїтету і необхідності вдосконалення процедур парламентського контролю для забезпечення балансу між демократичною легітимністю та вимогами безпеки.
Зроблено висновок, що подальша модернізація Регламенту повинна передбачати розроблення універсальних механізмів його реалізації у спеціальних правових режимах, які спрямовані на збереження стабільності законодавчої влади, підвищення її інституційної стійкості та прозорості діяльності парламенту в умовах тривалої збройної агресії.
Завантажити
Посилання
1. Albanesi, E. (2022). The Equilibrium Point Between the Autonomy of Parliament and Other Constitutional Principles, as Viewed Through the Theoretical Framework of a System of Constitutional Justice. Case-Study: Italy. International Journal of Parliamentary Studies, 2(2), 122–140.
2. Bresciani, P. F. (2025, June 13). Rethinking Parliamentary Autonomy in the Age of AI: A Study of Digital Constitutional Theory [Conference presentation abstract]. // 4th Global Conference on Parliamentary Studies “Reinventing Democracy for the 21st Century”, Athens, Greece. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.5318237.
3. Coticchia, F., & Moro, F. N. (2020). Peaceful legislatures? Parliaments and military interventions after the Cold War: Insights from Germany and Italy. International Relations, 34(4), 482–503. https://doi.org/10.1177/0047117819900250.
4. Dieterich, S., Hummel, H., & Marschall, S. (2008). Strengthening parliamentary “war powers” in Europe: Lessons from 25 national parliaments. Policy Paper, 27. https://www.dcaf.ch/sites/default/files/publications/documents/PP27.pdf.
5. Häkkinen, T. (2014). The Royal Prerogative Redefined: Parliamentary Debate on the Role of the British Parliament in Large-scale Military Deployments, 1982–2003 [Dissertation, University of Jyväskylä]. https://jyx.jyu.fi/bitstreams/b0eeae2b-0136-464e-8773-d3daf997e7d4/download.
6. Hanzha, N. V. (2004). Theoretical problems of the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine [Doctoral dissertation, V. M. Koretsky Institute of State and Law of NAS of Ukraine].
7. Kreidenko, V. V., & Kostytskyi, V. V. (2023). The Supreme Council of Ukraine as a Subject of State Administrative Relations under the Conditions of Marital State. Public Administration, Improvement and Development, 9. http://doi.org/10.32702/2307-2156.2023.9.6.
8. Kukuruz, O. V. (2023). Political and legal provision of parliamentary reform in Ukraine: current state and proposals for European integration changes. Almanac of Law, 14, 177–182. https://doi.org/10.33663/2524-017X-2023-14-177-182.
9. Kyrychenko, Yu., & Choudhry, S. (2022). Ukraine’s Parliament in wartime. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 2, 59–63. https://doi.org/10.30970/jcl.2.2022.6.
10. Lazariev, V. V. (2023). Concepts of understanding the essence of the “abuse of right” category. Law and Safety, 1(88), 179–189. https://doi.org/10.32631/pb.2023.1.16.
11. Linetskyi, S. V. (2024a, September 12–13). Mechanism of implementation of the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine: Theoretical and legal foundations [Conference presentation abstract]. International scientific internet-conference “Actual research in legal and historical science”, Ternopil, Ukraine.
12. Linetskyi, S. V. (2024b). Modernization of the regulation of the Verkhovna Rada of Ukraine in the system of normative guidelines for parliamentary reform. Scientific and Information Bulletin of the Ivano-Frankivsk University named King Danylo Halytsky, 18(30), 80–89. https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.18.30.80-89.
13. Marusiak, O. (2022). Parliament’s appointing/removing power during wartime: challenges of no-confidence motion to public officials by the Verkhovna Rada of Ukraine during the period of marital law. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 4, 13–21. https://doi.org/10.30970/jcl.4.2022.2.
14. McLachlin, B. (2004). Reflections on the autonomy of parliament. Canadian Parliamentary Review, 27(1), 4–7.
15. Rotar, N. (2024). Transformation of the Сharacter of the Аctivities of the Verkhovna Radaof Ukraine in the Сonditions of the Legal Regime of the Martial Law. Mediaforum: Analytics, Forecasts, Information Management, 14, 59–88. https://doi.org/10.31861/mediaforum.2024.14.59-88.
16. Savchyn, M. (2022). Constitutionalism and warfere. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 2, 3–14. https://doi.org/10.30970/jcl.2.2022.1.
17. Stupak, D. B. (2024). Administrative and legal support of the legal regime of martial law [Doctor of philosophy dissertation, National University of Defense of Ukraine].
18. Turchynov, K. O., Velychko, V. O., Riabchenko, O. P., Demchenko, I. S., Karyy, V. V., & Yatskovyna, V. V. (2024). The role and place of the legislative power in war conditions (The case of Ukraine). Journal of Lifestyle and SDG’s Review, 5. https://doi.org/10.47172/2965-730X.SDGsReview.v5.n01.pe03141.
19. Vermeule, A. (2004). The constitutional law of congressional procedure. The University of Chicago Law Review, 71(2), 361–437.
20. Wintr, J., Chmel, J., & Askari, D. (2021). The role of parliamentary autonomy in constitutional review. The Lawyer Quarterly, 1, 83–103.
21. Zozulia, O. I. (2023). Peculiarities of work organization of the Verkhovna Rada of Ukraine under martial law. Analytical and Comparative Jurisprudence, 4, 70–75. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.9.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. В. Лінецький
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
