Мета, завдання та сфера застосування

«Право і безпека» – це науковий журнал із відкритим доступом, метою якого є поширення результатів наукових досліджень як теоретичного, так і практичного характеру в галузях права та безпеки.

Завданнями видання є сприяння дослідникам у здійсненні наукової діяльності, поширення новітніх наукових знань, оприлюднення досліджень з актуальних питань права і юридичної психології, протидії злочинності, забезпечення національної безпеки та прав людини, захисту інтелектуальної власності, кібербезпеки, реформування законодавства тощо.

Періодичність видання

Журнал видається 4 рази на рік: у березні, червні, вересні та грудні. Статті можуть бути подані в будь-який час року і будуть відбиратися відповідно до їх актуальності.

ІСТОРІЯ

Науковий журнал «Право і безпека» був започаткований Харківським національним університетом внутрішніх справ у травні 2002 року, у рік 10-річчя створення університету як вищого навчального закладу.
На своїх шпальтах журнал мав об’єднати науковців і практичних працівників органів внутрішніх справ та інших правоохоронних структур України; ставив своїм завданням довести до широкого кола наукової громадськості результати актуальних наукових досліджень учених, професорсько-викладацьких колективів вищих навчальних закладів, фахівців і працівників підрозділів внутрішніх справ, інших міністерств і відомств України та зарубіжжя у здійсненні правоохоронної діяльності, забезпеченні захисту прав та інтересів людини в демократичному суспільстві.

Важливими науковими напрямками публікацій журналу стали методологічні, правові, економічні, соціальні й технічні аспекти розбудови держави на шляху сталого розвитку та забезпечення її національної безпеки.

Першим головним редактором журналу став ректор університету, народний депутат України генерал-полковник міліції Олександр Маркович Бандурка. Ініціаторами створення журналу видання задумувалось як трибуна, рупор авторів, які звертаються до прикладних проблем. Тому не випадково були визначені такі рубрики видання: «Теорія та практика правоохоронної діяльності», «Технічне супроводження заходів національної безпеки», «Економічна безпека держави в умовах ринкової трансформації» тощо.

Біля витоків журналу стояли відомі спеціалісти у своїй галузі – доктор технічних наук, професор Ю. О. Абрамов; доктор юридичних наук, професор В. С. Венедиктов; доктор економічних наук, професор В. В. Глущенко; доктор технічних наук, професор І. Д. Горбенко; доктор юридичних наук, професор В. П. Ємельянов; доктор технічних наук, професор М. М. Зацеркляний; кандидат технічних наук, старший науковий співробітник І. В. Зозуля; доктор економічних наук, професор М. М. Кім; доктор економічних наук, професор Є. В. Ковальов; кандидат юридичних наук, професор П. І. Орлов; доктор економічних наук, професор В. М. Соболєв; доктор технічних наук, професор Ю. В. Стасєв; доктор юридичних наук, професор В. М. Трубников; доктор технічних наук, професор І. А. Шеренков; доктор фізико-математичних наук, професор С. В. Яковлєв; доктор економічних наук, професор О. Л. Яременко; доктор юридичних наук, професор О. Н. Ярмиш. Цей потужний колектив являв собою першу редакційну колегію журналу, і завдяки його високому професіоналізму та ретельному рецензуванню наукове видання «Право і Безпека» вже від самого започаткування намітило собі найвищу професійну планку.

Справжньою знахідкою стала рубрика «Сторінка редколегії», де з номера в номер висвітлювались найвагоміші та найцікавіші події, що відбувалися у стінах Університету, а також наукові дослідження поточного року. Втім, починаючи з 2007 року ця інформація почала висвітлюватися в іншому періодичному друкованому фаховому виданні, засновником і видавцем якого є Університет, – збірнику наукових праць «Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ».

Вже невдовзі після заснування, у тому ж 2002 році, з’явилися нові наукові напрямки журналу – соціологічний та психологічний. Розширилась і редакційна колегія журналу за цими галузями науки – до неї увійшли доктор соціологічних наук, професор В. С. Бакіров, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник М. М. Саппа, доктор соціологічних наук, професор В. О. Соболєв, доктор соціологічних наук, доцент І. П. Рущенко, доктор соціологічних наук, доцент Л. М. Хижняк, доктор психологічних наук, доцент Л. М. Балабанова, доктор психологічних наук, професор С. П. Бочарова, доктор біологічних наук, професор В. А. Друзь, доктор біологічних наук, професор Л. А. Перелигіна, доктор біологічних наук, професор М. Г. Самойлов.

За 2002 рік на 100 друкованих аркушах було випущено 4 номери журналу, де було надруковано 198 наукових статей, а також інші матеріали.

2003 рік відзначився низкою важливих подій. По-перше, рішеннями президії ВАК України з 11.06.2003 науковий журнал «Право і Безпека» був визнаний фаховим із юридичних і технічних наук, з 10.12.2003 – із психологічних і соціологічних наук, з 30.06.2004 – з економічних наук. 
По-друге, журнал був зареєстрований як міжнародне видання в ISSN International Centre, Paris (ISSN 1727-1584); почали з’являтися наукові роботи фахівців близького й далекого зарубіжжя; нумерацію журналу було переведено на найпоширенішу на той час у міжнародній практиці нумерацію, яка включала в себе, крім календарного року, номер тому (відповідав порядковому номеру року випуску) та номер журналу в цьому томі.

Згідно із заведеною новацією редакційна колегія журналу одностайно визнала автором кращої статті 2003 року доктора юридичних наук, професора В. С. Венедіктова і за цикл надрукованих у журналі статей у галузі трудового права і права соціального забезпечення нагородила його почесним Сертифікатом «Стаття 2003 року», власник якого мав право на пріоритетну публікацію в журналі.

За результатами V конкурсу юридичних видань 2002/2003 року Спілкою юристів України журнал «Право і Безпека» було визнано кращим юридичним періодичним виданням України і нагороджено спеціальними відзнаками за високий науковий рівень публікацій та висвітлення широкого комплексу проблем правоохоронної діяльності, а також за оригінальність внутрішнього оформлення.

Наприкінці 2004 року за рішенням редколегії журналу були нагороджені: Сертифікатом «Стаття 2004 року» – за цикл статей із соціальної психології та психології особистості – доктор психологічних наук, професор Л. М. Балабанова; Сертифікатом Пошани 2004 року – за сприяння просвітницькій правоохоронній діяльності наукового журналу «Право і Безпека» – колектив загальної бібліотеки Національного університету внутрішніх справ; Сертифікатом «Юристика-2004» – за результатами проведеного Всеукраїнського конкурсу на краще наукове монографічне видання року у сфері правоохоронної діяльності, присвяченого професійному святу – Дню міліції України, – кандидат юридичних наук, доцент О. В. Марцеляк.

З часом оновлювався склад редколегії журналу. Так, з 2006 року головним редактором журналу став доктор юридичних наук, професор В. С. Венедіктов; з 2008 року посаду головного редактора обіймає доктор юридичних наук, старший науковий співробітник О. М. Головко, а посаду відповідального секретаря редколегії – П. М. Львова; у 2009–2012 роках обов’язки головного редактора виконував доктор юридичних наук, професор А. Т. Комзюк, з 2012 по 2016 роки посаду головного редактора знов обіймав доктор юридичних наук, професор О. М. Головко, З червня 2016 р. по 2018 р. головним редактором журналу був доктор юридичних наук, професор М. Ю. Бурдін. З 2019 р. головним редактором журналу призначено доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України О. І. Безпалову. Обов’язки відповідального секретаря редколегії з 2009 по 2013 рр. виконувала О. О. Конобевська, з 2014 по 2019 рр. – П. О. Білоус. У 2020 р. відповідальним секретарем редколегії призначено кандидата юридичних наук Л. С. Кацалап.

Із 2009 року розпочато розміщення електронних копій журналу в базі даних «Наукова   періодика   України»,   яку   веде   Національна   бібліотека   України ім. В. І. Вернадського.

Протягом цього ж року  було змінено нумерацію журналу, яка зберігається й донині: поруч із роком видання крім поточної нумерації зазначають також валову нумерацію – порядковий номер випуску видання від його заснування. З 2013 року періодичність виходу журналу становить 4 рази на рік.

І хоча протягом часу науковий журнал «Право і Безпека» зазнавав різних трансформацій, незмінними завжди залишалися його статус і активний вплив на вітчизняне правознавство та юридичну практику. У 2010 та 2012 роках журнал посів 2-ге, а в 2014 році – 3-тє місце в конкурсах на краще наукове, навчальне та періодичне видання в системі МВС України в номінації «наукові періодичні видання». У 2017 році його знову було відзначено дипломом за 2-ге місце.

 

У 2018 році журнал отримав нові паралельні назви різними мовами – «Право і безпека» (українською), «Право и безопасность» (російською), «Law and Safety» (англійською). Відповідні зміни уже внесено до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності (див. тут).

Також міжнародну реєстрацію отримала онлайн-версія журналу (ISSN 2617-2933). Така реєстрація серед іншого означає отримання журналом статусу видання відкритого доступу, адже після перевірки його було включено до ROAD – Директорії наукових видань відкритого доступу (Directory of Open Access Scholarly Resources).

Із 2018 року статті, що публікуються в журналі, отримують цифровий ідентифікатор об’єкта DOI від Crossref.

Відповідно до Наказу МОН України «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» від 15.01.2018 № 32 до МОН були подані документи, що підтверджують дотримання вимог для присвоєння відповідної категорії. 17 березня 2020 р. Наказом МОН України № 409 журналу було присвоєно категорію «Б».

У жовтні 2020 р. науковий журнал «Право і безпека» посів 1-е місце серед українських видань у галузі права в рейтингу «Index Copernicus International», у світовому рейтингу це 9-та позиція з 301 видання.

У 2021 р. науковий журнал «Право і безпека» посів 1-е місце у конкурсі на кращу наукову, науково-технічну та профорієнтаційну продукцію в апараті МВС, територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, закладах, установах і на підприємствах, що належать до сфери управління МВС, у номінації «Наукові періодичні видання (наукові журнали, збірники наукових праць, у тому числі електронні)».