“How can a property own a property” rejecting female right to inheritance under customary law in Cameroon: a continuous frustration platform violating female right to property in Cameroon

Н. Ч. Нгуіндіп

doi:10.32631/pb.2022.01.1

Н. Ч. Нгуіндіп Камерунський університет Дшанга https://orcid.org/0000-0002-6333-3983

DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.01.1

Ключові слова: права жінок, порушення, правова експертиза, Камерун, захист.

Анотація

Питання захисту жінок стосуються не тільки питань дизайну моди, але й заохочуються та обумовлюються відповідними положеннями про права людини та правовими інструментами. Захист жінок на кожному етапі закону є важливим елементом основних принципів прав людини навіть у питаннях, що стосуються звичайної практики. Враховуючи вищевикладене, йдеться про те, що жінки є власністю, тому майно не може їм належати, що є типовим порушенням фундаментального права людини на власність, яке закон закріпив без будь-яких аспектів дискримінації та розрізнення. Ситуація, в якій жінки володіють власністю в Камеруні, була злісно зневажена, особливо в межах практики звичаєвого права, оскільки жінки продовжують стикатися з величезною ганьбою та приниженнями в аспекті захисту їхніх прав. Постійне ігнорування статусу жінок у питаннях, що стосуються власності, дійсно вплинуло на позицію закону, оскільки жінки продовжують бути товаром в очах суспільства. Відповідаючи на вищезазначені занепокоєння щодо таких порушень прав жінок, виникла необхідність сформувати методологію, яка є більш аналітичною, розглядаючи такий аспект: чи поважається те, що передбачено законом щодо власності на майно, коли йдеться про права жінок. Суть цього методу полягає в тому, щоб продемонструвати ефективність закону як гарантії захисту, наданого жінкам, коли йдеться про практику, яку вони зазнали відповідно до звичаєвого та статутного права.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Н. Ч. Нгуіндіп, Камерунський університет Дшанга

Старший викладач права.

Посилання

Fombe, L. F., Sama-Lang, I. F., Fonjong, L., and Mbah-Fongkimeh, A. (2013). Securing Tenure for sustainable Livelihoods: A case of Women Land Ownership in Anglophone Cameroon. Ethics and Economics, 10(2), 73-86.

Fonjong, L., Sama-Lang, I. F., and Fombe, L. F. (2012). Implications of Customary Practices on Gender Discrimination in Land Ownership in Cameroon. Ethics and Social Welfare, 6(3), 260-274. https://doi.org/10.1080/17496535.2012.704637.

Goetz, A. M. et al. (2009). Who Answers to Women? Gender and Accountability. Progress of the World’s Women 2008/2009. New York. https://www.unwomen.org/sites/default/files/Headquarters/Media/Publications/UNIFEM/POWW08ReportFullText.pdf.

Lang, M. K., and Astadji, M. (2018). Insights into Francophone Cameroonians’, Experiences in Active Participation in Protestant Churches and Mission in Bamenda, Cameroon. Global Journal of Arts, Humanities and Social Sciences, 6(3). https://www.eajournals.org/wp-content/uploads/Insights-into-Francophone-Cameroonians’-Experiences-in-Active-Participation-in-Protestant-Churches-and-Mission-in-Bamenda-Cameroon.pdf.

Lanz, T. J. (2000). The Origins, Development and Legacy of Scientific Forestry in Cameroon. Environment and History, 6(1), 99-120. https://doi.org/10.3197/096734000129342235.

Ngwa, N. E. (2012). Introduction to Land and Rural Women in Cameroon. In Fonjong, L. N. (ed). Issues on Women’s Rights to Land in Cameroon. Langaa Research and Publishing Bamenda.

Njieassam, E. E. (2017). An Analysis of Legislative and Institutional Frameworks Governing the Rights of Indigenous Peoples in Cameroon [Ph.D. thesis, North-West University Mafikeng].

Njoh, A. J., and Ananga, E. (2016). The Development Hypothesis of Women, Empowerment in the Millennium Development Goals Tested in the Context Women’s Access to Land in Africa. Social Indicators Research, 128(1), 89-104.

Njoh, A. J., Ananga, E. O., Ngyah-Etchutambe, I. B., Tabrey, H. T., Tassang, C. F., and Asafor-Mangeh, J. (2017). Effects of Macro-economic Factors on Women’s Formal Land Ownership Status in Cameroon. Women’s Studies International Forum, 63. http://doi.org/10.1016/j.wsif.2017.05.006.

Ossome, L. (2014). Can the Law Secure Women’s Rights to Land in Africa? Revisiting Tensions between Culture and Land Commercialisation. Feminist Economics, 20(1), 155-177. https://doi.org/10.1080/13545701.2013.876506.

Pelican, M. (2009). Complexities of Indigeneity and Autochthony: An African Example. American Ethnologist, 36(1), 52-65. https://doi.org/10.1111/j.1548-1425.2008.01109.x.

Pelican, M. (2013). Insights from Cameroon: Five Years after the Declaration on the Rights of Indigenous Peoples. Anthropology Today, 29(3), 13-16. https://doi.org/10.1111/1467-8322.12029.

Pelican, M., and Maruyama, J. (2015). The indigenous rights movement in Africa: perspectives from Botswana and Cameroon. African Study Monographs, 36, 49-74.

Suyunova, D., Koniushenko, Ya., and Nguindip, N. Ch. (2021). A Comparative Understanding of Criminal Liability Formation for Crimes Against Women in Uzbekistan and Cameroon. Ius Humani, 10(2), 129-148. https://doi.org/10.31207/ih.v10i2.289.

Temngah, J. N. (1996). Customary Law, Women’s Rights and Traditional Courts in Cameroon. Revue Générale de Droit, 27(3), 349-356. https://doi.org/10.7202/1035782ar.