Судове переслідування дітей-солдат: правові наслідки участі дітей у конфлікті в Колумбії

Анотація

Дітей широко використовували як пішаків у збройному конфлікті в Колумбії, що загострило гуманітарну кризу, яка виникла після підписання мирних угод з Революційними збройними силами Колумбії (FARC-EP). Збройні групи вербували, призивали та навчали дітей, кількість яких в один момент перевищила 11 000 осіб. Механізми конвенцій міжнародного права, розроблені для регулювання жорстокості збройних конфліктів, а саме Женевських конвенцій та Римського статуту, розглядають дітей-солдат лише як потерпілих і травмованих, водночас криміналізуючи призов, вербування та використання дітей віком до п’ятнадцяти років, які брали активну участь у бойових діях. У цьому контексті діти є суб’єктами захисту згідно з міжнародним правом, хоча закон не встановлює вік кримінальної відповідальності, якщо судове переслідування життєздатне. Ця стаття має на меті наблизити реальність колумбійських дітей-солдат до підходу, прийнятого в інших юрисдикціях, де діти-солдати були об’єктом судового переслідування в ситуаціях збройного конфлікту. Застосовуючи таке наближення, ми намагаємося відповісти на питання, чи законно переслідувати колишніх дітей-солдат у постконфліктній Колумбії. Це соціально-політичне дослідження, в якому, аналізуючи корені збройного конфлікту в Колумбії, спираючись на міжнародний досвід і зосереджуючись на одній африканській юрисдикції, яка намагається переслідувати неповнолітніх, які брали участь у бойових діях, було проведено масштабний історичний огляд. Ми дійшли висновку, що хоча в Колумбії існує кримінально-правова база для переслідування дітей, які беруть участь у збройних діях, однак немає політичної волі залучати неповнолітніх до системи відновного правосуддя.