Збройний конфлікт і миротворчість у Колумбії

Анотація

У дослідженні проаналізовано процеси та динаміку, які сприяли формуванню конфігурації внутрішнього збройного конфлікту в Колумбії, а також мирні пропозиції, які просувалися національним урядом протягом останніх сорока років, щоб зрозуміти не лише виміри збройного конфлікту з точки зору причин та наслідків, але й наслідки розбудови культури миру для колумбійського народу. Зусилля уряду, спрямовані на припинення внутрішньої війни, виявилися недостатніми для того, щоб закінчити конфлікт, в якому збігаються численні фактори, що породжують насильство. Пошуки тривалого миру ускладнюються появою нових незаконних угруповань, які прагнуть зайняти місця, залишені тими, хто скористався домовленостями. Ці нові дійові особи мотивовані в деяких випадках наркоторгівлею та бажанням легких грошей, що призводить до вбивств громадських лідерів, порушення прав людини цивільного населення та відбирання земельних ділянок. Наведено досягнуто шляхом огляду теоретичних, контекстуальних та історичних первинних і вторинних джерел, що стосуються цих двох тематичних осей.  Досліджено запропоновану конфігурацію мирних процесів із середини XX ст. і до сьогодні, коли уряд лівої ідеології прийшов до влади шляхом демократії та запропонував побудову «тотального миру». Національний діалог з усіма суспільними секторами щодо постконфліктного періоду та побудови миру має важливе значення, його не можна відкладати, якщо колумбійське суспільство хоче відірватися від дискурсу та уявлень війни та зосередитися на аналізі можливостей досягнення тривалого миру, культури миру як реальності.