Правосвідомість особи як передумова її правомірної поведінки: ретроспективний погляд, сучасна інтерпретація

Ключові слова: правосвідомість особи, статика правосвідомості, динаміка правосвідомості, неусвідомлювана правомірна мотивація.

Анотація

Досліджено основи правосвідомості як передумови правомірної поведінки особи. Зазначено, що поняття «правосвідомість» розуміється широко, ним охоплюється і усвідомлюване, і неусвідомлюване у правовій сфері внутрішнього світу людини. Звернено увагу, що в контексті логіки формування механізму внутрішньої детермінації правомірної поведінки у структурі правосвідомості особи умовно може виокремлюватися статична частина (знання права) і динамічна частина, тобто мотивація правомірної поведінки особи, яку слід відрізняти від психологічного механізму дії права, механізму прийняття особою правозначущого рішення, механізму свідомо-вольової правозначущої поведінки особи. Зазначено, що розрізнення мотивації свідомої правомірної поведінки і мотивації об’єктивно правомірної поведінки особи вказує на існування таких явищ, як квазіправосвідомість, квазіюридична мотивація.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

А. М. Шульга , Харківський національний університет внутрішніх справ

Доктор юридичних наук, професор.
Кафедра фундаментальних та юридичних дисциплін.

Посилання

Blumenthal, S. L. (2016). Law and the modern mind: Consciousness and responsibility in American legal culture. Harvard University Press.

Bondarenko, A. I. (2018, September 17). Human rights and positive obligations of the state [Conference presentation abstract]. International Scientific and Practical Conference “Legal life of modern Ukraine”, Odesa, Ukraine.

Busel, V. T. (Ed.). (2005). A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language. Perun.

Churchland, P. M. (1981). Eliminative Materialism and the Propositional Attitudes. The Journal of Philosophy, 78(2), 67-90.

Descombes, V. (2004). The subject complement. Investigation into the act of acting on one’s own. Gallimard.

Elliot, A. J., & Church, M. A. (1997). A hierarchical model of approach and avoidance achievement motivation. Journal of Personality and Social Psychology, 72(1), 218-232. https://doi.org/10.1037/0022-3514.72.1.218.

Gold, I., & Roskies, A. L. (2008). Philosophy of Neuroscience. In M. Ruse (Ed.), The Oxford Handbook of Philosophy of Biology (pp. 349-380). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195182057.003.0016.

Imre, S. (1971). Foundations of legal theory. Akadеmia Kiadо.

Kou, M. (2018). The science of motivation. American Psychological Association. http://www.apa.org/science/about/psa/2018/06/motivation.

Kucherenko, S. (2015). Social attitude: adaptive classification of personalities. Psychology and Society, 1, 92-101.

Libet, B. (2000). Conscious and Unconscious Mental Activity: Commentary by Benjamin Libet (San Francisco). Neuropsychoanalysis, 2(1), 21-24. https://doi.org/10.1080/15294145.2000.10773277.

Lorca, D., & LaRock, E. (2019). Eliminative Materialism and Ordinary Language. Philosophia Christi, 21(2), 419-426. https://doi.org/10.5840/pc201921236.

Lytvynov, O. M. (2008). Structure of the mechanism of individual criminal behavior. Law and Safety, 1(7), 31-34.

Maslow, A. H. (1954). Motivation and Personality. Harper & Row Publishers.

Maxwell, J. C. (2022). The 21 Irrefutable Laws of Leadership: Follow Them and People Will Follow You. HarperCollins Leadership.

McClelland, D. C. (1987). Human Motivation. Cambridge University Press.

Nuttin, J. (1984). Motivation, planning, and action. A relational theory of behavior dynamics. Leuven University Press.

Rabinovych, P. M. (2008). Fundamentals of the general theory of law and state. Edge.

Savchenko, A. V. (2002). Motive and motivation of crime. Atika.

Shevchuk, S. (2010). The concept of positive state obligations in the case law of the European Court of Human Rights. Law of Ukraine, 2, 55-64.

Simpson, E. H., & Balsam, P. D. (2016). The Behavioral Neuroscience of Motivation: An Overview of Concepts, Measures, and Translational Applications. Behavioral Neuroscience of Motivation, 27. https://doi.org/10.1007/7854_2015_402.

Taskinen, T. K. J. (2006). Some Thoughts on Proactive Counseling and Legal Mentality. Scandinavian studies in law, 49, 227-236.

Tsymbaliuk, M. M. (2008). Ontology of legal consciousness: theory and reality. Atika.

Xenos, D. (2011). The Positive Obligations of the State under the European Convention of Human Rights. Routledge Research in Human Rights Law.

Yurina, Yu. I. (2016). The phenomenon of attitude in psychological theories. Bulletin of HNPU named after H. S. Skovoroda. Series: Psychology, 54, 261-269.

Опубліковано
2022-12-21
Як цитувати
Шульга , А. М. (2022) «Правосвідомість особи як передумова її правомірної поведінки: ретроспективний погляд, сучасна інтерпретація», Право і безпека, 87(4), с. 45-58. doi: 10.32631/pb.2022.4.04.