Проблеми відповідальності за екологічну шкоду, заподіяну країною-терористом військовою агресією

Анотація

Статтю присвячено проблемам відповідальності за екологічну шкоду, заподіяну країною-терористом військовою агресією. Предметом дослідження є вплив наслідків військової агресії проти України на стан її природних ресурсів, правова характеристика цих наслідків з точки зору притягнення до відповідальності та питання, пов’язані з відшкодуванням заподіяної шкоди. Метою роботи є окреслення проблем, які виникають при юридичному визначенні можливості притягнення країни-терориста, що цілеспрямовано знищує природні ресурси, до юридичної відповідальності, та складнощів, які виникають при визначенні обсягу заподіяної екологічної шкоди. Методи дослідження, зокрема логікосемантичний та діалектичний, дали можливість розглянути основні ознаки поняття «екоцид» як злочину проти людства та його безпосередній зв’язок із геноцидом українського народу.

Актуальність теми зумовлена тим, що негативні наслідки для довкілля від бойових дій порушують норми як українського, так і міжнародного законодавства і мають всі ознаки екоциду, який сьогодні розглядається як злочин виключно на рівні національного законодавства. Зроблено висновок про можливість забезпечення відповідальності держави-агресора за екологічну шкоду через створення спеціального міжнародного трибуналу. Також встановлено наявність факторів, які зумовлюють складність визначення обсягу заподіяної екологічної шкоди для забезпечення її подальшого відшкодування. До таких факторів віднесено: значну площу ураження; видове різноманіття природних ресурсів, яким було завдано шкоду (ґрунти, надра, водні об’єкти, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, території та об’єкти природно-заповідного фонду); зв’язок природних ресурсів, що сприяє поширенню негативних наслідків на довкілля; міжнародний характер екологічної шкоди; довготривалі наслідки заподіяної екологічної шкоди; те, що фіксація повного обсягу негативних наслідків бойових дій для довкілля органами державної влади та громадськими активістами є неможливою через наявну небезпеку.

Зроблено висновок про необхідність врахування названих факторів при розробці термінології для окреслення екологічної шкоди, завданої воєнними діями. Також запропоновано вжити низку практичних заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування екологічної шкоди, зокрема: визнати факт екологічного тероризму як частини екоциду, що поєднаний із геноцидом українського народу, на національному та міжнародному рівнях; упровадити систему постійного моніторингу та фіксації виявленої шкоди, розробити методики оцінки впливу терористичних дій на стан кожного окремого природного ресурсу з урахуванням можливості, необхідних засобів та очікуваних термінів відновлення до стану, придатного для їх цільового використання; застосувати засновані на нормах міжнародного права політико-економічні важелі забезпечення відшкодування екологічної шкоди, заподіяної країною-терористом.