Закони про кібербезпеку та безпеку електронної комерції в Індії

Ключові слова: право, безпека, кібербезпека, електронна комерція, захист даних, інформаційні технології.

Анотація

Сьогодні, в епоху інформаційних технологій, питання кібербезпеки є складною та цікавою галуззю права. Феноменальне зростання та розвиток електронної комерції в Індії вражає. Однак зі зростанням залежності від інтернет-торгівлі небезпека шахрайства та проблеми безпеки і довіри стали серйозними перешкодами. Створення надійної нормативно-правової бази, яка б відповідала зростанню занепокоєння щодо шахрайства в інтернеті, забезпечення безпеки даних і захисту інтелектуальної власності як у місцевому, так і в міжнародному бізнес-контексті мають вирішальне значення. Сектор електронної комерції, як і будь-який бізнес, що розвивається, стикається з різними перешкодами, насамперед через неадекватну та неефективну нормативно-правову базу, яка не гарантує достатнього рівня захисту прав та обов’язків усіх учасників ринку. Щоб захистити дані користувачів, протистояти кіберзагрозам і зберегти довіру клієнтів, підприємства електронної комерції повинні дотримуватися правових норм. В Індії управління кібербезпекою підпадає під дію Закону про інформаційні технології від 2000 року, який регулює електронну комерцію, електронні контракти, захист даних і кіберзлочини. Очікується, що найближчим часом, після доопрацювання, буде ухвалено законопроєкт про захист персональних даних 2019 року. Кримінальний кодекс Індії передбачає відповідальність за несанкціонований доступ, хакерство, крадіжку персональних даних, фішинг і розповсюдження комп’ютерних вірусів. Резервний банк Індії здійснює контроль за онлайн-платежами та фінансовою безпекою, вимагаючи двофакторної автентифікації, шифрування та захищених платіжних каналів. CERT-In координує інциденти кібербезпеки на національному рівні, а електронні підписи та цифрові сертифікати мають юридичне визнання. Закони про інтелектуальну власність регулюють порушення патентів, авторських прав і торгових марок в інтернеті. Уряд Індії також забезпечує дотримання стандартів кібербезпеки для підприємств та організацій, що охоплюють ІТ-інфраструктуру та реагування на інциденти. Тим не менш, необхідно вжити подальших заходів для підвищення ефективності індійського законодавства у сфері кібербезпеки. У цьому дослідженні використано доктринальний та аналітичний підходи для вивчення чинних законів і керівних принципів Індії у сфері кібербезпеки. Оцінено їх ефективність у вирішенні правових проблем, пов’язаних із безпекою, конфіденційністю і захистом даних всередині країни, а також правову структуру, яка регулює зв’язок між електронною комерцією та кіберзаконодавством в Індії. Дослідження надало ґрунтовний огляд поточного стану нормативно-правового регулювання кібербезпеки в Індії, прокладаючи шлях для майбутніх реформ і прогресу в цій критично важливій сфері.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

А. К. Каш’яп, Університет Нірма, Ахмедабад

MBA, магістр права.
Інститут права.

М. Чаудхарі, Університет Нірма, Ахмедабад

Бакалавр комерції, бакалавр права, науковий співробітник.
Інститут права. Центр досліджень корпоративного права.

Посилання

Agarwal, V. (2012). Privacy and data protection laws in India. International Journal of Liability and Scientific Enquiry, 5(3-4), 205-212. https://doi.org/10.1504/IJLSE.2012.051949.

Ahmad, T. (2009, September 30). Technology convergence and protection of data privacy: Human rights, democracy issues and judicial responses in USA, European Union and India. Democracy Issues and Judicial Responses in USA, European Union and India.

Ajiji, Y. M. (2020). Internet of thing (IoT): data and information (gadget protection). Journal of Applied Science, Engineering, Technology, and Education, 2(2), 194-203. http://dx.doi.org/10.35877/454RI.asci2253.

Aljifri, H. A., Pons, A., & Collins, D. (2003). Global e‐commerce: a framework for understanding and overcoming the trust barrier. Information Management & Computer Security, 11(3), 130-138. https://doi.org/10.1108/09685220310480417.

Austin, G. W. (1999). Domestic Laws and Foreign Rights: Choice of Law in Transnational Copyright Infringement Litigation. The Columbia Journal of Law & the Arts, 23(1).

Bali, V. (2007). Data privacy and data piracy: can India provide adequate protection for electronically transferred data. Temple International & Comparative Law Journal, 21(1), 103-146.

Barkatullah, A. H. (2018). Does self-regulation provide legal protection and Security to e-commerce consumers? Electronic Commerce Research and Applications, 30, 94-101. https://doi.org/10.1016/j.elerap.2018.05.008.

Bhachawat, K. (2021). Electronic Contracts in India: Challenges and Complexities. International Journal of Law Management and Humanities, 4(3), 3502-3513. https://doij.org/10.10000/IJLMH.11894.

Bressler, M. S., & Bressler, L. (2014). Protecting your company’s intellectual property assets from cyber-espionage. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 17(2). https://www.researchgate.net/publication/281034771_Protecting_your_company's_intellectual_property_assets_from_cyber-espionage.

Christensen, A. L., & Eining, M. M. (1991). Factors influencing software piracy: Implications for accountants. Journal of Information systems, 5(1).

Chudasama, D., & Patel, S. (2021). Importance of Intellectual Property Rights. Journal of Intellectual Property Rights Law, 4(2), 16-22. http://doi.org/10.37591/JIPRL.

Das, O. (2000). Cyber laws in india. International Business Lawyer, 28(7), 327-329.

Davis, B. G. (2000). The New New Thing: Uniform Domain‐Name Dispute‐Resolution Policy of the Internet Corporation for Assigned Names and Numbers. The Journal of World Intellectual Property, 3(4), 525-554.

Determann, L., & Gupta, C. (2019). India’s personal data protection act, 2018: comparison with the general data protection regulation and the california consumer privacy act of 2018. Berkeley Journal of International Law, 37(3), 481-516. https://doi.org/10.2139/ssrn.3244203.

Dudin, M. N., Zasko, V. N., Frolova, E. E., Pavlova, N. G., & Rusakova, E. P. (2018). Mitigation of cyber risks in the field of electronic payments: organizational and legal measures. Journal of Advanced Research in Law and Economics, 9(1), 78-88.

Duraiswami, D. R. (2017). Privacy and Data Protection in India. Journal of Law & Cyber Warfare, 6(1), 166-186. http://www.jstor.org/stable/26441284.

Dwivedi, S. (2020). From Privacy to Data Protection in India: Evaluating the Personal Data Protection Bill, 2019. International Journal of Law Management & Humanities, 3, 2136-2152.

Finck, M., & Moscon, V. (2019). Copyright law on blockchains: between new forms of rights administration and digital rights management 2.0. IIC-International Review of Intellectual Property and Competition Law, 50, 77-108. https://doi.org/10.1007/s40319-018-00776-8.

Gholap, S. (2018). Electronic Contracts in India: An Overview. International Journal of Research in Humanities, Arts and Literature, 6(8), 251-260.

Halder, D., & Jaishankar, K. (2021). Cyber governance and data protection in India: A critical legal analysis. In Routledge Companion to Global Cyber-Security Strategy (pp. 337-348). Routledge.

Jain, I. B. (2023). The Significance of Intellectual Property Rights in Cyber Law. European Economic Letters, 13(1), 161-167. https://doi.org/10.52783/eel.v13i1.134.

Jain, M. (2019, May 9). The Aadhaar card: Cybersecurity issues with India’s biometric experiment. The Henry M. Jackson School of International Studies. https://jsis.washington.edu/news/the-aadhaar-card-cybersecurity-issues-with-indias-biometric-experiment/.

Kethineni, S. (2020). Cybercrime in India: Laws, regulations, and enforcement mechanisms. In T. J. Holt, & A. M. Bossler (Eds), The Palgrave Handbook of International Cybercrime and Cyberdeviance (pp. 305-326). Palgrave Macmillan Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-90307-1_7-1.

Kidd, D., & Daughtrey, W. (2000). Adapting contract law to accommodate electronic contracts: overview and suggestions. Rutgers Computer & Technology Law Journal, 26(2), 215-276.

Krishna, P. R., Karlapalem, K., & Chiu, D. K. (2004). An EREC framework for e-contract modeling, enactment and monitoring. Data & Knowledge Engineering, 51(1), 31-58.

Kumar, S. R., Yadav, S. A., Sharma, S., & Singh, A. (2016, February). Recommendations for effective cyber security execution [Conference presentation abstract]. International Conference on Innovation and Challenges in Cyber Security, Greater Noida, India.

Malik, J. K., & Choudhury, S. (2019). Privacy and surveillance: the law relating to cyber crimes in India. Journal of Engineering, Computing and Architecture, 9(12), 74-98.

Mejias, R. J., & Harvey, M. G. (2012). A case for information security awareness (ISA) programmes to protect global information, innovation and knowledge resources. International Journal of Transitions and Innovation Systems, 2(3-4), 302-324.

Nanda, A., Xu, Y., & Zhang, F. (2021). How would the COVID-19 pandemic reshape retail real estate and high streets through acceleration of E-commerce and digitalization? Journal of Urban Management, 10(2), 110-124. https://doi.org/10.1016/j.jum.2021.04.001.

Natarajan, M., & Makhdumi, G. (2009). Safeguarding the digital contents: Digital watermarking. Journal of Library & Information Technology, 29(3), 29-35. http://doi.org/10.14429/djlit.29.249.

Nguyen, X. T. (2001). Intellectual Property Financing: Security Interests in Domain Names and Web Contents. Texas Wesleyan Law Review, 8, 489-512.

Patil, S. (2022). India’s Cyber Security Landscape. In Varying Dimensions of India’s National Security: Emerging Perspectives (pp. 75-90). Springer Nature Singapore.

Popko, V., & Popko, Y. (2021). Theoretical and Legal Characteristics of Economic Crimes of a Transnational Nature. Baltic Journal of Economic Studies, 7(1), 93-101. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-1-93-101.

Rattan, J. (2015). Law Relating To E-Commerce: International and National Scenario with Special Reference to India. International Journal of Social Science and Economics Invention, 1(2). https://pdfs.semanticscholar.org/424a/8ffdc0de57f1fbe1c3a431652deff3fec094.pdf.

Rizal, M., & Yani, Y. M. (2016). Cybersecurity policy and its implementation in Indonesia. Journal of ASEAN Studies, 4(1), 61-78.

Schwartz, A., & Scott, R. E. (2003). Contract theory and the limits of contract law. Yale Law Journal, 113(3), 541-620.

Shackelford, S. J. (2016). Protecting intellectual property and privacy in the digital age: the use of national cybersecurity strategies to mitigate cyber risk. Chapman Law Review, 19(2), 445-482.

Shanker, D. (2008, May 15-17). ICT and Tourism: challenges and opportunities [Conference presentation abstract]. Conference on Tourism in India, Kozhikode, India. http://115.249.96.25/xmlui/bitstream/handle/2259/185/50-58.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

Singh, G., Gupta, R., & Vatsa, V. (2021, November 10-12). A Framework for Enhancing Cyber Security in Fintech Applications in India [Conference presentation abstract]. 2021 International Conference on Technological Advancements and Innovations, Tashkent, Uzbekistan.

Singh, O., Gupta, P., & Kumar, R. (2016). A Review of Indian Approach towards Cybersecurity. International Journal of Current Engineering and Technology, 6(2), 644-648.

Singh, S. S. (2011). Privacy and data protection in india: a critical assessment. Journal of the Indian Law Institute, 53(4), 663-677. http://www.jstor.org/stable/45148583.

Taher, G. (2021). E-commerce: advantages and limitations. International Journal of Academic Research in Accounting Finance and Management Sciences, 11(1), 153-165. http://doi.org/10.6007/IJARAFMS/v11-i1/8987.

Tanimoto, K. (2012). The emergent process of social innovation: multi-stakeholders perspective. International Journal of Innovation and Regional Development, 4(3-4), 267-280.

Tiwari, R. (2019). Contribution of Cyber Banking towards Digital India: A Way Forward. Khoj: An International Peer Reviewed Journal of Geography, 6(1), 46-52. http://doi.org/10.5958/2455-6963.2019.00005.5.

Vishwakarma, M. M. (2019). E-commerce: emerging trend for business management education. Challenges and Opportunities in Social Sciences, Humanities and Business Management, 114.

Wassom, B. D. (1998). Copyright implications of unconventional linking on the world wide web: Framing, deep linking and inlining. Case Western Reserve Law Review, 49, 181-193.

Опубліковано
2023-06-29
Як цитувати
Каш’яп, А. К. і Чаудхарі, М. (2023) «Закони про кібербезпеку та безпеку електронної комерції в Індії», Право і безпека, 89(2), с. 207-216. doi: 10.32631/pb.2023.2.19.