Діяльність інститутів та інституцій громадянського суспільства України в умовах особливих правових режимів

Анотація

Діяльність інститутів держави та громадянського суспільства в умовах особливих правових режимів певною мірою відрізняється від загального порядку реалізації їхніх повноважень. Це зумовлено як умовами, в яких вони функціонують, так і нормативно-правовими змінами, що здебільшого спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до тих реалій, які мають місце в суспільному житті. З урахуванням викладеного метою дослідження стало визначення особливостей діяльності інститутів та інституцій громадянського суспільства України в умовах надзвичайних правових режимів, зокрема під час дії воєнного та надзвичайного станів. Задля досягнення цієї мети використано методи аналізу та синтезу, порівняльно-правовий метод, системно-структурний, методи системного аналізу та прогнозування.

З’ясовано, що магістральну частину в сукупності правових засад побудови та розвитку громадянського суспільства, які є підґрунтям для забезпечення діяльності його інститутів та інституцій в умовах особливих правових режимів, становлять конституційні положення, проте деякі з них можуть обмежуватися на певний строк. Тобто незмінним залишається доктринальний компонент розвитку та функціонування громадянського суспільства, однак видозмінюються змістовні складові засадничого, правозахисного, функціонального й інституційного компонентів.

Визначено, що на період уведення особливих правових режимів деякими законами розширюються межі компетенції органів державної влади щодо їхньої взаємодії з інститутами громадянського суспільства, а також щодо врегулювання діяльності останніх.

До основних заходів, ужитих задля забезпечення національної безпеки протягом 2022–2023 рр. в умовах дії правового режиму воєнного стану та спрямованих на врегулювання діяльності інститутів та інституцій громадянського суспільства, належать: унормування підстав та порядку припинення діяльності громадських об’єднань, релігійних організацій, профспілок, їх об’єднань; закріплення на законодавчому рівні напрямів волонтерської діяльності, спрощення порядку реєстрації волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації; порядок діяльності означених інституцій; ухвалення Закону України «Про медіа» з метою стимулювання конкурентного середовища, рівноправності й незалежності медіа та задля захисту національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів тощо. Водночас деякі зі сформульованих і прийнятих положень не є взірцевими, адже певні з них суперечать одне одному, що потребує проведення подальших досліджень з метою усунення юридичних колізій і врешті-решт удосконалення діяльності інститутів та інституцій громадянського суспільства в умовах дії особливих правових режимів.