Зміни у правовому регулюванні розслідування кримінальних проваджень під час воєнного стану

Анотація

Повномасштабна війна росії проти України зумовила зміни в повсякденному житті українців, а також у функціонуванні державних органів та установ. Це спричинило внесення відповідних змін і доповнень до низки нормативно-правових актів, зокрема до кримінального процесуального законодавства. Норми, що регулюють порядок проведення досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану, також зазнали змін. Проте проведений аналіз Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що деякі нововведення в цілому є позитивними, однак певні аспекти правового регулювання можуть викликати сумніви і застереження та є доволі дискусійними й суперечливими.

За новими правилами досудового розслідування слідчі та прокурори можуть зменшити роль захисника, їм дозволено не залучати його до всіх етапів цього процесу або робити це за допомогою аудіо- та відеоконференцій. Однак така практика може обмежити можливості захисника у виконанні своїх обов’язків, оскільки він не зможе бути на місці події та не матиме можливості ефективно захищати свого клієнта на всіх етапах розслідування. Згідно з пропонованими змінами прокурор отримує повноваження, що раніше належали лише слідчому судді, якщо обставини унеможливлюють останньому виконання своїх обов’язків. Однак закон не надає чіткого переліку таких ситуацій, тому прокурор сам буде вирішувати, чи може слідчий суддя здійснювати свої функції. Це призводить до відсутності судового контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина і ставить сторону захисту в невигідне становище. До того ж такі зміни прямо порушують вимоги ст. 124 Конституції України, яка забороняє делегування функцій судів, а також привласнення їх іншими органами або посадовими особами.

Слідчий та прокурор можуть отримувати докази винуватості особи, що може суперечити її правам та свободам. Незважаючи на це, суд не має права не враховувати такі докази, що може призвести до можливих зловживань із боку слідчого та прокурора і до порушень прав людини та несправедливих вироків.

Керівникам прокуратури та органів досудового слідства надано право на примусове вилучення майна підозрюваних або обвинувачених без проведення суду. Проте якщо кримінальне провадження буде закрите в подальшому або особу визнають невинною, то закон не вимагає повернення такого майна або компенсації його вартості. Це може спричинити масове позбавлення осіб майна без можливості повернення.

У контексті зазначеного існує необхідність усунення законодавчих колізій для ефективної та однозначної практичної реалізації законодавчих норм із метою розслідування кримінального провадження під час воєнного стану.