Підходи до визначення юрисдикції злочинів, скоєних під час комерційних космічних польотів
Анотація
Досліджено юрисдикційну дилему щодо визначення прийнятного підходу для застосування до злочину, що потенційно може бути вчинений під час космічного польоту з туристами на борту, шляхом оцінки місця його вчинення. Крім того, дослідження спирається на співставлення за такими джерелами міжнародного права, як Договір про Космос (OST) і Договір про Антарктику (AT). На основі аналізу окремих статей цих документів запропоновано регулювання комерційних космічних польотів за прикладом виокремлення «туристичного елемента». Такий підхід базується на тому, що стаття 8 Договору про Антарктику конкретно вказує на туриста як суб’єкта відповідальності і те, що особа з туристичними цілями підпадає під захист національного права. Тому для належного міжнародного врегулювання космічного туризму та вдосконалення Договору про Космос рекомендовано легітимізувати туристичні цілі, а також виокремити статус туриста-неастронавта з метою встановлення відповідальності за ті чи інші діяння злочинного характеру.
Для доведення зазначених ініціатив як приклад наведено дві справи: про астронавтку Енн МакКлейн та доктора Родні Девіда Маркса. Так, у першій справі наголошено на обмеженому застосуванні кримінальної юрисдикції на міжнародній космічній станції, яка, як правило, вирішується за правом країни громадянства особи. Друга справа демонструє, що Договір про Антарктику хоча і може слугувати прикладом для врегулювання космічного туризму, однак битви за юрисдикцію між державами на території об’єкта місця інциденту із криміногенним елементом підірвали його ефективність. На основі цього зроблено висновок про необхідність запровадження конкретних міжнародних правил для регулювання комерційних космічних польотів, де аспект юрисдикції при розслідуванні злочину, скоєного туристом-неастронавтом, має бути першочерговим.
Зазначено, що кожен партнер космічного польоту, як держава (у випадку публічних інтересів) та/або ті чи інші організації польоту, що діють під егідою конкретної країни, так і космічна компанія та/або надавач відповідних послуг (у випадку приватних інтересів), повинен зареєструвати комерційний космічний політ і його структурні об’єкти як елементи польоту. У такому разі кожен із зазначених партнерів зберігає юрисдикцію та контроль над зареєстрованими складовими.
Завантаження
Посилання
Baker, M. (2019, August 23). NASA Astronaut Anne McClain Accused by Spouse of Crime in Space. The New York Times. https://www.nytimes.com/2019/08/23/us/astronaut-space-investigation.html.
Bittencourt Neto, O. de O. (2015). Defining the Limits of Outer Space for Regulatory Purposes. Springer International Publishing AG.
Bulgakova, D. (2020). International Law on Space Tourism Implementation. Legal Horizons, 20(33), 119-127. http://www.doi.org/10.21272/legalhorizons.2020.i20.p119.
Chapman, P. (2006). Scientist May Have Been Murdered at South Pole; Fatal Dose of Methanol. National Post (Toronto).
Gorove, S. (1972). Criminal Jurisdiction in Outer Space. The International Lawyer, 6(2), 313-323.
Hardenstein, T. S. (2016). In space, no one can hear you contest jurisdiction: establishing criminal jurisdiction on the outer space colonies of tomorrow. The Journal of Air Law and Commerce, 81(2), 251-288.
Lee, R. J., & Steele, S. L. (2014). Models for Codifying International Rules for Jurisdiction, Liability, Safety and Accident Investigation for Commercial Passenger Spaceflight. Nordic Journal of International Law, 83(3), 251-292. https://doi.org/10.1163/15718107-08303001.
Long, J. (2019). An analysis of the Legislation of the Registration System of Outer Space Objects. Local Legislation Journal, 4(3), 95-110.
Mohd Hassan, R. S. binti. (2015). From Earth to Heaven: States’ Criminal Jurisdiction in the Space Station. IIUM Law Journal, 23(3), 401-414. https://doi.org/10.31436/iiumlj.v23i3.182.
Ouyangai – hui. (2012). The Judicial Settlement for Conflict of Space Tourism. Law Journal, 5(3), 12-16.
Ryan, J. (2019, August 25). NASA astronaut accused of space crime rebuts allegations. CNET. https://www.cnet.com/science/nasa-astronaut-accused-of-space-crime-refutes-allegations/.
Sachdeva, G. S. (2021). Lex Specialis for Space Crimes. Astropolitics, 19(3), 223-229. https://doi.org/10.1080/14777622.2021.2023942.
Scott, M. (2022). A space tourism destination: environmental, geopolitical and tourism branding considerations for New Zealand as a “launch state”. Journal of Sustainable Tourism, 30(9), 2240-2253. https://doi.org/10.1080/09669582.2020.1817049.
Sikorska, P. E. (2014). The mission (im)possible: towards a comprehensive legal framework regulating safety issues of point to point suborbital flights. Jurisprudence, 21(4), 1055-1078. https://doi.org/10.13165/JUR-14-21-4-07.
Sinha, H. P. (2004). Criminal jurisdiction on the International Space Station. Journal of Space Law, 30(1), 85-127.
Авторське право (c) 2023 D. Bulgakova, V. Bulgakova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
