Соціальний статус жінки у Стародавній Спарті
Анотація
Визначено та проаналізовано фактори, які визначали особливості соціального статусу жінки у Стародавній Спарті. Показано, що встановлення контролю общини над приватним життям, а саме: жорстка регламентація шлюбно-сімейних відносин, обов’язковість специфічного загального виховання, що для дівчат розпочиналося з восьми років і тривало фактично до заміжжя, визначало те, що загальнодержавні інтереси для жінки ставали пріоритетними і домінували над сімейними цінностями. З’ясовано, що у Спарті, як і в інших полісах Стародавньої Греції, дітонародження вважалось найголовнішою функцією жінки, оскільки потомство мало продовжувати родові традиції та піклуватися про старих батьків, проводити релігійні обряди тощо. Тільки дітей чоловічої статі розглядали як майбутніх громадян і захисників поліса. У Лакедемоні материнство набуло більш акцентованого значення і розумілося як служіння державі. Воно стало основою шлюбно-сімейних відносин, де поліандрія сприймалась як норма. Спартанська жінка була суспільно активною. Вона була безпосередньою учасницею релігійних свят та ритуалів, спортивних змагань. Публічно висміювала холостяків та боягузів. Якщо ж власний син виявився легкодухом, то могла власноруч його вбити. Мати за вбивство сина-боягуза ніякої юридичної відповідальності не несла. Досліджено економічні права спартанок, яких не мали інші жінки Стародавньої Греції. Через зайнятість чоловіка на військовій службі лакедемонянка управляла не лише його ойкосом, а і клером. Поліандрія давала можливість жінці об’єднувати під своїм управлінням два «доми» або більше і таким чином посилювати свій вплив у суспільстві. Зауважено, що міцне економічне підґрунтя дозволяло заможним жінкам мати більшу свободу в суспільстві і навіть впливати на можновладців у прийнятті відповідальних політичних рішень. З втратою Мессенії жінка позбувається економічної свободи. Змінюється й соціальний статус жінки, яка стає більш підвладною чоловікові. Зауважено, що у Спарті держава мінімізувала приватне життя подружжя. За таких умов жінка була соціально активною, добре знала внутрішнє життя полісу, розумілася на зовнішньополітичних пріоритетах держави. Вона виступала для чоловіків своєї родини мотиватором і провідником спартанської ідеології. І цим лакедемонянка суттєво відрізнялася від інших жінок Стародавньої Греції.
Завантаження
Посилання
Afinei (2010). A feast of wise men (N. T. Golinkevich, Trans.). Nauka.
Aristotle (1983). Works (vol. 4) (A. I. Dovatur, Ed.). Thought.
Bandurka, O. M., Holovko, O. M., Lohvynenko, I. A. et al. (2021). History of state and law of foreign countries (O. M. Bandurka, Ed.). Kharkiv National University of Internal Affairs.
Bandurka, O. M., Shvets, D. V., Burdin, M. Yu. et al. (2020). History of state and law of foreign countries (O. M. Bandurka, Ed.). Maidan.
Cartledge, P. (2002). Sparta and Lakonia. A regional history 1300–362 BC. London; New York.
Euripides (1969). Tragedies (Vol. 1) (I. Annenskii, Transl.). Fiction.
Figueira, T. (2018). Helotage and the spartan economy. In A. Powell (Ed.), A companion to Sparta (Vol. 2) (pp. 565–595). Wiley Blackwell.
Fleck, R., & Hanssen, A. (2009). “Rulers ruled by women”: an economic analysis of the rise and fall of women’s rights in ancient Sparta. Economics of Governance. Springer, 10(3), 221–245.
Gorbov, D. A., Nilender, V. O., & Preobrazhenskii, P. F. (Eds). (1935). Ancient Literature. Lyrics of ancient Hellas. ACADEMIA.
Gurevich, Ya. G. (1894). Greek and Roman History (systematic course). I. N. Skorokhodov Printing Office.
Herodotus (1993). Stories in nine books. Scientific thought.
Hodkinson, S. (2002). Female Property Ownership and Status in Classical and Hellenistic Sparta. The Center for Hellenic Studies.
Hodkinson, S. (2004). Female property ownership and empowerment in classical and hellenistic Sparta. In T. J. Figueira (Ed.), Spartan Society, Swansea (The Classical Press of Wales).
Hodkinson, S. (2018). Sparta: An Exceptional Domination of State over Society? In A. Powell (Ed.), A Companion to Sparta (Vol. 2). Wiley.
Joshua, M. (2021, June 14). Spartan Women. World History Encyclopedia. https://www.worldhistory.org/article/123/spartan-women/.
Kallistrov, D. P. (Ed.). (1964). Textbook of Ancient Greek History. Thought.
Kolisnichenko, А. І. (2013). History of the state and political and legal doctrines of Ancient Greece and Rome. N. Terletsky.
Lohvynenko, I. A., & Lohvynenko, Ye. S. (2021). The status of a woman in the ancient world: features of marital and family relations in Ancient Athens. Law and Safety, 83(4), 28–37. https://doi.org/10.32631/pb.2021.4.03.
Lohvynenko, Ye. S. (2017). Punishment of servicemen in ancient states. Law and Safety, 1(64), 31–35.
Lohvynenko, Ye. S., & Lohvynenko, I. A. (2019). Punishment in the Law of the Ancient World. FOP Panov A. M.
Lur’e, S. Ya. (1939). On the fascist idealisation of the police regime of ancient Sparta. Bulletin of Ancient History, 1(6), 98–106.
Myszkowska-Kaszuba, M. (2014). The only women that are mothers of men: Plutarch’s creation of the Spartan mother. Graeco-Latina Brunensia, 19(1), 77–92.
O’Pry, K. (2015). Social and Political Roles of Women in Athens and Sparta. The Saber and Scroll Journal, 1(2), 7–14.
Plato (2000). The state (D. Koval, Transl.). Foundations.
Plutarch (1990). Table talks. Science.
Plutarch (1994a). Comparative hagiographies (vol. 1). Science.
Plutarch (1994b). Comparative hagiographies (vol. 2). Science.
Polybius (1895). General History in Forty Books. Vol. II (Books VI–XXV) (O. G. Mishchenko, Transl.). Ye. G. Potapova Printing Office.
Pomeroy, S. (2002). Spartan Women. Oxford University Press.
Powell, А. (2015). Spartan education. In W. M. Bloomer (Ed.), A Companion to Ancient Education (pp. 90–111). Wiley Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781119023913.ch5.
Shama, О. І. (2015). History of Ancient Greece. Anthology. V. Hnatiuk ЕNPU.
Tetlow, E. M. (2005). Women, crime, and punishment in ancient law and society (vol. 2). Continuum.
Thucydides (1981). History (Ya. M. Borovskii, Ed.). Science.
Tsoukalidis, E. (2023). Women in Classical Sparta. https://www.academia.edu/26999526/.
Vinnichuk, L. (1988). People, manners and customs of ancient Greece and Rome (V. K. Ronin, Trans.). Higher school.
Xenophon (1998). The State System of the Athenians and Lacedaemonians (H. G. Dakyns, Transl.).
Zaikov, A. V. (1988). Periekians in the structure of the Spartan polis. Antiquity and the Middle Ages, 24, 19–29.
Zolotnikova, O. (2009). “Πολυάνωρ γυνή” (“Wife of many husbands”): ancient Greek polyandry as reflected in the mythic/epic tradition. Proceedings of the Danish Institute at Athens, 6, 57–72.
Авторське право (c) 2023 І. А. Логвиненко, Є. С. Логвиненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
