Дефініція цінності держави в ракурсі функціональної квінтесенції
Анотація
У статті досліджено питання квінтесенції аксіології держави в ракурсі функціональної дефініції. Для проведення дослідження окреслено складові, які є змістовними елементами наукової проблематики. Передусім розкрито питання сутності держави як юридичного явища, яке є основним підґрунтям виникнення наукової проблеми. Розглянуто відповідні погляди вчених щодо дефініції держави. Зроблено висновок, що держава – це суверенна, політико-територіальна організація суспільства, на території якої існують органи влади, правова система та система оподаткування, а також інші елементи. Також наведено ознаки, які притаманні державі і становлять її онтологію.
На основі комплексного аналізу сутності поняття «держава» наведено деякі теорії походження держави, що відображають мету її виникнення та існування. До найбільш поширених з них можна віднести: патріархальну, договірну, теорію насильства, органічну, психологічну. На основі аналізу деяких з теорій зроблено висновок, що метою, яка зумовлює виникнення та існування держави, є об’єднання суспільства, його розвиток та вирішення спірних питань.
Проаналізовано квінтесенцію та різноманітність видів функцій держави. Зроблено висновок, що функції держави – це сукупність напрямів діяльності, процесів, які впливають на суспільство. Диференціація функцій також має різний прояв. Одні вчені виокремлюють основні та додаткові, інші – внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать, наприклад, регулятивна, оборонна тощо, до зовнішніх – дипломатична, економічна (у контексті зовнішньої діяльності). На основі аналізу функцій держави, які відображають напрями її впливу на суспільство, що мають регулятивний характер (а сама сутність держави має організаційний характер), зроблено висновок, що аксіологія держави в ракурсі функціональної дефініції полягає в організації суспільства за допомогою притаманних їй властивостей та регулюванні суспільних відносин на підставі наявних функцій з метою суспільного розвитку.
Завантаження
Посилання
Clark, G., & Moonen, Т. (2016). Cities and nation states. The story so far. In G. Clark, Т. Moonen, World Cities and Nation States (pp. 19–32). Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781119216452.ch2.
Dzhuraieva, O. O. (2005). Classification of functions of the modern state. Current Problems of State and Law, 25, 140–145.
Garland, D. (2013). Penalty and the penal state. Criminology, 51(3), 475–517. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12015.
Gumplowicz, L. (1926). History of state theories. Wagner University Publishing House.
Hladky, S. O. (2016). The Theory of the State and Law. Poltava.
Holovatyi, M. F., & Antoniuk, O. V. (2005). Political Science Dictionary. MAUP.
Husarieva, S. D., & Tykhomyrova, O. D. (2017). The Theory of the State and Law. NAIA; Education of Ukraine.
Kukhtyk, S. V. (2015). Transformation of the state under the influence of globalization [Candidate dissertation, Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine].
Landau, S. F., & Pfeffermann, D. (1988). A time series analysis of violent crime and its relation to prolonged state of warfare: the Israeli case. Criminology, 26(3), 498–504. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1988.tb00852.x.
Leheza, Yu. O. (2012). Functions of the State as the Content of Its Essence. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2, 68–75.
Melnychuk, S. M. (2019). Legal forms of realization of the functions of the modern state of Ukraine [Doctoral dissertation, National Academy of Internal Affairs].
Mernyk, A. M., & Yarova, A. S. (2019). Concepts of state and state: content and their relationships (historical and legal aspects). Juridical Scientific and Electronic Journal, 3, 19–22. http://www.lsej.org.ua/3_2019/5.pdf.
Miroshnychenko, M. (2007). Genesis of national legal systems: theoretical and methodological aspect. University “Ukraine”.
Miroshnychenko, M. I. (2010). Theoretical and methodological foundations of the genesis of the legal system of Ukraine. University “Ukraine”.
Norkus, Z. (2016). The Unproclaimed Empire: The Grand Duchy of Lithuania from the Perspective of the Comparative-Historical Sociology of the Empire (P. Bilynskyi, Transl.). Criticism.
North, D., Wallis, J., & Weingest, B. (2017). Violence and Social Orders. A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History (T. Tsymbal, Transl.). Our format.
Oleinikov, S. M. (2013). Functions of the State: methodological components and development in a globalizing. State Building and Local Government, 25, 75–87.
Shevtsov, S. (2011). The theory of the natural state: Hobbes, Locke, Rousseau. Sententiae, 25(2), 70–83.
Skakun, O. F. (2009). The Theory of Law and State. Alerta.
Steffensmeier, D., Zhong, H., & Lu, Y. (2017). Age and its relation to crime in Taiwan and the United States: invariant, or does cultural context matter? Criminology, 55(2), 377–404. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12139.
Sukhonos, V. V. (2002). The Theory of the State and Law. Initiative.
Thomas, D., Karen, H., & Joseph, B. (2005). Partisan politics, electoral competition and imprisonment. Criminology, 43(1), 211–248. https://doi.org/10.1111/j.0011-1348.2005.00007.x.
Varych, O. H. (2006). Economic functions of the modern state: nature, content, development trends in Ukraine [Candidate dissertation, Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine].
Vediernikov, Yu. A. (2015). The Theory of the State and Law. Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.
Авторське право (c) 2024 С. Г. Певко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
