Особливості отримання та використання електронних доказів у кримінальному провадженні
Анотація
Актуальність і важливість проведеного дослідження обумовлені тим, що науково-технічний прогрес і стрімкий розвиток інформаційних технологій в усіх сферах суспільного життя суттєво вплинули на появу нових видів кримінальних правопорушень. Злочинці все частіше використовують комп’ютерні системи й інші портативні пристрої з метою вчинення протиправних дій. На сьогодні у всьому світі за допомогою інформаційних технологій вчиняється безліч кримінальних правопорушень – від звичайного шахрайства в мережі Інтернет до загрози терористичного акту. Саме тому одним зі способів ефективної фіксації (документування) вчинення такої протиправної діяльності є отримання (збирання) правоохоронними органами електронних доказів у кримінальному провадженні. У цьому питанні ключову роль відіграють докази, завдяки яким формується доказова база, що дає можливість повідомити особі про підозру, направити до суду обвинувальний акт і прийняти остаточне судове рішення про винуватість (невинуватість) особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення. Досягнення означеного завдання, безумовно, обумовлює необхідність здійснення специфічної процесуальної процедури вилучення електронних доказів у кримінальному провадженні, які наразі не знайшли свого чіткого закріплення в частині їх збирання, що призводить до непоодиноких випадків визнання судами таких доказів недопустимими.
Проаналізовано точки зору науковців щодо тлумачення поняття електронних доказів; наведено законодавче трактування цього терміна (на відміну від Кримінального процесуального кодексу України в інших процесуальних кодексах закріплено поняття електронних доказів); досліджено судову практику з питань визнання електронних доказів допустимими/недопустимими; виділено основні ознаки електронних доказів.
Зважаючи на щоденне вчинення російською федерацією на території України воєнних злочинів, констатовано необхідність збирання та фіксації доказової інформації щодо таких злочинів із відкритих джерел, що в подальшому забезпечить притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Під час вивчення особливостей отримання та використання електронних доказів у кримінальному провадженні застосовано загальнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема діалектичний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Кожен з указаних методів був використаний на певному етапі вивчення особливостей отримання та використання електронних доказів у кримінальному провадженні.
Завантаження
Посилання
Akhtyrska, N. (2016). The question probative cyberinformation in aspects of international cooperation in criminal proceedings. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 36(2), 123–125.
Alekseev-Protsyuk, D. O., & Bryzkovskaya, O. M. (2018). Electronic evidence in criminal proceedings: notions, signs and problem aspects of application. Scientific Bulletin of Public and Private Law, 2, 247–253.
Brown, S., Ovsyannikov, V. S., & Shynkorenko, S. V. (2019). Application of Electronic Evidence in Corruption Cases: Collection of Training Materials for Judges (N. G. Shuklina, O. P. Ishchenko, Eds). National School of Judges of Ukraine.
Casey, E. (2011). Digital Evidence and Computer Crime (3rd ed.). Published by Elsevier.
Fomina, T. H., & Rachynskyi, O. O. (2023). Electronic evidence in criminal proceedings: problematic issues of theory and practice. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 3(2), 207–220. https://doi.org/10.32631/v.2023.3.43.
Hutsaliuk, M. V., & Antoniuk, P. Ye. (2022). Procedural capacity of using electronic (digital) information as evidence in criminal proceedings. Information and Law, 2(41), 116–122. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.2(41).270373.
Hutsaliuk, M., & Antoniuk, P. (2020). The essence of digital information as a source of evidence in criminal proceedings. Forensis Herald, 33(1), 37–49. https://doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-37.
Hutsaliuk, M., Havlovskyi, V., Khakhanovskyi, V. et al. (2020). The use of electronic (digital) evidence in criminal proceedings: methodological recommendations (2nd ed.). National Academy of Internal Affairs Publishing House.
Kotliarevskyi, O. I., & Kitsenko, D. M. (1998). Computer information as material evidence in a criminal case. Information technology and information protection, 2, 70–79.
Kovalenko, A. (2018). Digital Evidences in Criminal Proceedings: Current State and Prospects for Use. Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 4, 237–245.
Kovalenko, A. V. (2022, December 14). Digital or electronic? On the issue of naming a new category of evidence and traces of a criminal offence [Conference presentation abstract]. The Round Table “Application of information technologies in law enforcement”, Kharkiv, Ukraine.
Muradov, V. V. (2013). Digital evidence: criminalistical aspects of using. Comparative and Analytical Law, 3, 316–313.
Sirenko, O. V. (2019). Electronic evidence in criminal proceedings. International Law Herald: Actual Problems of the Present (Theory and Practice), 14, 208–214. https://doi.org/10.33244/2521-1196.14.2019.208-214.
Stefaniv, N. (2022). Judicial practice of the ССС of the Supreme Court on the admissibility of electronic evidence. Supreme Court. https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Prezentatsiia_Stefaniv.pdf.
Vernydubov, I., & Belikova, S. (2018). Electronic evidences: concept, features and problems of their study by the court. European Political and Law Discourse, 5(2), 299–305.
Zakharko, A. (2020). Fixation of evidence in the course of proving. Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 3, 168–173. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2020-3-168-173.
Авторське право (c) 2024 І. О. Тесленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
