Децентралізація архітектури безпеки: оцінка ролі федералізму у зміцненні системи безпеки в Нігерії
Анотація
Дослідження присвячено вивченню складного безпекового середовища Нігерії – країни, яка бореться з багатьма викликами, такими як тероризм, повстанський рух, бандитизм і конфлікти між громадами. Наявна централізована архітектура безпеки виявилася нездатною ефективно протистояти цим загрозам і захищати добробут нігерійських громадян. Для більш глибокого розуміння цих питань у дослідженні використано добре структуровану анкету як основний інструмент збору даних, а як теоретичну основу – описово-аналітичну модель. Використано описові кількісні інструменти для ретельного аналізу зібраних даних із метою надання логічної інтерпретації ситуації. Наголошено на відсутності децентралізації в архітектурі безпеки та викривлений федералізм як ключові фактори, що сприяють небезпеці, яка панує в Нігерії. Виявлено безліч причинно-наслідкових змінних, які сприяють внутрішній небезпеці в країні. Важливим висновком дослідження є взаємозв’язок між занадто великою централізацією архітектури безпеки та зростанням рівня небезпеки в країні. Дослідження свідчить про те, що чим вищий рівень централізації, тим більша відчуженість громадян у питаннях безпеки на їхніх територіях. У світлі цих висновків запропоновано Нігерії прийняти принципи справжнього федералізму. Надано рекомендації щодо внесення змін до Конституції 1999 року, зокрема запропоновано перенести більшість пунктів, які зараз перебувають у виключних списках, до паралельних списків. Це відкрило б шлях до регіональної інтеграції та створення регіональних структур безпеки, таких як «Амотекун» на південному заході, що сприятиме формуванню більш безпечної та гармонійної нації.
Завантаження
Посилання
Agboga, V. (2020). Beyond decentralising the Nigerian Police: how Lagos state circumvented debates on police reforms. Journal of Contemporary African Studies, 39(1), 135–150. https://doi.org/10.1080/02589001.2020.1832972.
Aghedo, I., & Osumah, O. (2012). The Boko Haram uprising: how should Nigeria respond? Third World Quarterly, 33(5), 853–869.
Awotayo, G., Sakiru, O. K., Belo, K. I., & Olutokunbo, A. S. (2013). Nigeria Quasi federalism: An Obstacle to peace and development in Nigeria. International Journal of Humanities and Social Science Innovation, 2(8), 100–107.
Campbell, J. (2013). Nigeria: Dancing on the Brink (Ed. 2). Rowman & Littlefield Publishers.
Chi, E. V., & Dayil, P. B. (2020). The Role of Operation Amotekun Security Outfit in the South West Region of Nigeria. Icheke Journal of the Faculty of Humanities, 18(4), 87–102.
Hills, A. (2000). Policing Africa: Internal Security and the Limits of Liberalization. Lynne Rienner Publishers.
Iwuamadi, C. K., Ngwu, E. C., & Onyemaobi, M. C. (2021). Regional Security Outfits and the Challenges of Insecurity in Nigeria. University of Nigeria Journal of Political Economy, 11(2), 480–491.
Izokpu, O. G. (2022). Survival strategies of internal security in Nigeria: the amotekun option. Journal of Administrative Science, 19(1), 99–135.
Kołodziejczyk, D., & Huigen, S. (2023). East Central Europe Between the Colonial and the Postcolonial: A Critical Introduction. In S. Huigen, & D. Kołodziejczyk (Eds), East Central Europe Between the Colonial and the Postcolonial in the Twentieth Century. Cambridge Imperial and Post-Colonial Studies. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-031-17487-2_1/
MaiBasira, A. H. (2021). Nigeria: Reforming the Security Architecture. ThisDay. https://www.thisdaylive.com/index.php/2021/12/29/nigeria-reforming-the-security-architecture.
Noxolo, P. (2016). Postcolonial Approaches to Development. In J. Grugel, & D. Hammett (Eds), The Palgrave Handbook of International Development. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978-1-137-42724-3_3.
Nwanze, Ch. (2022, July 27). Nigeria’s fragile security architecture is collapsing. Aljazeera. https://www.aljazeera.com/opinions/2022/7/27/nigerias-fragile-security-architecture-is-collapsing.
Nwogwugwu, N., & Odedina, A. M. (2018). Policy framework for community and state policing in combating rising security challenges in Nigeria. International Relations and Diplomacy, 6(6), 334–345.
Okoli, A. C., & Iortyer, P. (2014). Terrorism and humanitarian crisis in Nigeria: Insights from Boko Haram insurgency. Global Journal of Human Social Science, 14(1), 39–50.
Olubade, O. M., & Ogunnoiki, A. O. (2020). Regional security initiative and the security challenges in Nigeria: The case of operation Amotekun. Covenant University Journal of Politics and International Affairs, 8(2), 291–307.
Onuoha, F. C. (2010). The audacity of the Boko Haram: Background, analysis and emerging trend. Security Journal, 25(2), 134–151. https://doi.org/10.1057/sj.2011.15.
Onuoha, F. C. (2014). Why do youth join Boko Haram? US Institute of Peace.
Tade, O. (2023). Traditional rulers and the Amotekun Regional Security Network in the South-West. In D. Ehrhardt, D. O. Alao, & M. S. Umar (Eds), Traditional Authority and Security in Contemporary Nigeria (1st ed.) (pp. 191–208). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003428596-12
Umoh, N., & Adeyi, E. M. (2019). Social integration: A nation-building strategy for Nigeria’s federalism. Review of Public Administration and Management, 6(3), 1–7.
Авторське право (c) 2024 О. О. Авотайо, Б. О. Омітола
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
