Злочинність і народжуваність в Україні: моделювання та статистичний аналіз
Анотація
Статтю присвячено емпіричній перевірці гіпотези щодо наявності кореляційного зв’язку між коефіцієнтом народжуваності та загальним рівнем криміногенності в Україні. Проведений детальний аналіз відповідного кореляційного поля підтверджує висунуту гіпотезу, проте такий зв’язок, як показали розрахунки коефіцієнтів детермінації, залежить від рівня лагової затримки між показниками й досягає свого максимального значення при часовому зміщенні між ними у два роки. Виявлено атипову ділянку прямого лінійного зв’язку між народжуваністю й злочинністю (2018–2021), що не відповідає загальній зворотній тенденції.
Побудована в результаті кореляційно-регресійного аналізу комбінована двоперіодна модель народжуваності виявилась адекватною, з доволі високою точністю інтерполяції (R = 0,865; MAPE = 5,38 %). До того ж для першого періоду (1992–2018) загальне зменшення рівня злочинності на 1 % супроводжувалося збільшенням коефіцієнта народжуваності на 0,71 % із часовим зсувом у два роки. Для другого періоду (2018–2021), навпаки, спостерігалося одночасне зменшення обох досліджуваних показників. Така атипова поведінка (проти попередньо виявленої загальної закономірності) пояснюється системним впливом низки факторів, серед яких ключовими є гібридні воєнні дії рф на території України та відповідне суттєве зростання міграційних процесів унаслідок запровадження безвізового режиму з країнами ЄС.
Здійснено спробу поєднання окремих часових періодів одним регресійним рівнянням через уведення додаткових індикаторних змінних. Отримана в результаті запропонованого підходу узагальнена модель зміни показника народжуваності від рівня криміногенності в країні виявилася адекватною, а всі її параметри – статистично значущими. Зокрема, за проведеними на основі побудованої моделі оцінками встановлено, що при загальному зниженні рівня криміногенності в країні на 10 тис. злочинів через два роки очікується збільшення коефіцієнта народжуваності на 12,73 осіб з розрахунку на 100 тис. населення за умови незмінності інших індикаторів моделі. При цьому довірчий інтервал цього значення становить (9,61; 15,84) для п’ятивідсоткового рівня значущості. Запропонований підхід дав можливість провести наближену оцінку ефекту збільшення коефіцієнту народжуваності у 2012–2013 рр., зумовленого підвищенням фінансових виплат при народженні дитини.
Завантаження
Посилання
Bitkova, T. V., & Humirova, Yu. S. (2018). Modeling of the impact of demographic processes on economic growth: a system-dynamic approach. Problems of Systemic Approach in the Economy, 6(68), 164–172. https://doi.org/10.32782/2520-2200/2018-6-26.
Burlan, S. A., Katkova, N. V., & Marushchak, S. M. (2021). Evaluation of the correlation between the living standards level, socio-economic and demographic processes in Ukraine. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(37), 482–492. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i37.230665.
Churchill, S. A., Smyth, R., Trinh, T.-A., & Yew, S. L. (2022). Local crime and fertility. Journal of Economic Behavior & Organization, 200, 312–331. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2022.06.019.
Comanor, W. S., & Phillips, L. (2002). The Impact of Income and Family Structure on Delinquency. Journal of Applied Economics, 5(2), 209–232. https://doi.org/10.1080/15140326.2002.12040577.
Errol, Z., Madsen, J. B., & Moslehi, S. (2021). Social disorganization theory and crime in the advanced countries: Two centuries of evidence. Journal of Economic Behavior & Organization, 191, 519–537. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2021.09.017.
Harper, C. C., & McLanahan, S. S. (2004). Father Absence and Youth Incarceration. Journal of Research on Adolescence, 14, 369–397. https://doi.org/10.1111/j.1532-7795.2004.00079.x.
Hladun, O. M. (Ed.). (2020). Population of Ukraine. Demographic trends in Ukraine in 2002–2019. Ptukha Institute for Demography and Social Studies NAS of Ukraine.
Huang, T. Jr., Chiang, T.-F., & Pan, J.-N. (2015). Fertility and Crime: Evidence from Spatial Analysis of Taiwan. Journal of Family and Economic Issues, 36, 319–327. https://doi.org/10.1007/s10834-015-9440-9.
Larchenko, M. O. (2019). Socio-economic factors in the predictive assessment of the state of crime in Ukraine. Forum of Law, 4(57), 47–58. http://doi.org/10.5281/zenodo.3403554.
Lyashenko, O. M., Duma, L. V., & Bazhanova, N. V. (2020). Multifactor econometric modeling of human development of countries. Scientific notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Economics and Management, 31(4), 139–144. https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-4-48.
Ospina, L., & Hurtado, D. (2022). The effect of crime on adolescent fertility in Colombia. Revista Desarrollo Y Sociedad, 90, 43–76. https://doi.org/10.13043/DYS.90.2.
Shevchuk, O. F. (2023a). Crime Level Regression Model Based on the Main Indicator of Economic Development of Ukraine. Forum of Law, 1(74), 33–44. https://doi.org/10.5281/zenodo.7016661.
Shevchuk, O. F. (2023b). Gross domestic product as a predictor of the birth rate in Ukraine. Economy, Finances, Management: Topical Issues of Science and Practice, 1(63), 72–87. https://doi.org/10.37128/2411-4413-2023-1-6.
Tamura, R., & Kendall, T. (2010). Unmarried Fertility, Crime, and Social Stigma. Journal of Law and Economics, 53, 185–221. https://doi.org/10.1086/596116.
Varvarigos, D., & Arsenis, P. (2015). Corruption, fertility, and human capital. Journal of Economic Behavior & Organization, 109, 145–162. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2014.11.006.
Авторське право (c) 2024 О. Ф. Шевчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
