Міжнародно-правові засади регулювання суддівського індемнітету
Анотація
Статтю присвячено аналізу феномена суддівського індемнітету крізь призму міжнародно-правового регулювання, сформованого в Західній Європі протягом останніх десятиліть. На основі аналізу українського та європейського права зроблено висновок, що панівною нині є доктрина обмеженого суддівського індемнітету, яка збалансовує публічні інтереси та слугує свободі висловлення й зміцненню засад незалежності у структурі юридичного статусу судді. Показано, що міжнародно-правове регулювання суддівського індемнітету сприяє інституційному зміцненню судової влади, піднесенню її авторитету в суспільстві, усвідомленню високої місії суддів в утвердженні засад верховенства права, запобіганню та протидії будь-яким проявам агресії проти судової влади, що становлять не лише загрозу її незалежності, а й також часто позбавляють суддів можливостей законного публічного висловлення своєї думки. Суддівський індемнітет розглядається в контексті концепції суб’єктивних прав людини як похідне від фундаментального права на свободу вираження поглядів. Цей індемнітет належить професійним суддям відповідно до концепції добросовісності. З’ясовано, що свобода висловлення думки судді можлива у його як судовій, так і позасудовій діяльності, що слід чітко відобразити у змінах до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Держава гарантує суддям захист від переслідувань за висловлювання як у суді, так і поза ним. В українських умовах зміст і система таких гарантій потребують як нормативного, так і інституційного зміцнення. Обсяг захисту індемнітету судді варіюється залежно від законодавства, правил суддівської етики, специфіки судоустрою, авторитету судової влади, судової практики та правових традицій. Висвітлено особливості прояву концепції «охолоджувального ефекту» у сфері суддівського індемнітету. Зроблено висновок, що ключові елементи практики Європейського суду з прав людини, які стосуються сутності суддівського індемнітету та його меж, необхідно адаптувати й інтегрувати в судову систему України, враховуючи їх значення для розвитку відповідної доктрини.
Завантаження
Посилання
Barnych, K. I., Bysaha, Yu. M., Berch, V. V., Deshko, L. M., & Fridmanskyi, R. M. (2021). Realization of the constitutional right to freedom of thought and speech, to free expression of one’s views and beliefs. RIK-U.
Dijkstra, S. (2017). The Freedom of the Judge to Express His Personal Opinions and Convictions under the ECHR. Utrecht Law Review, 13(1). https://doi.org/10.18352/ulr.371.
Dragnevich, O. V. (2021). The modern concept of judicial immunity in Ukraine. Legal Novels, 13, 167–178. https://doi.org/10.32847/ln.2021.13.24.
Gorodovenko, V. (2023). Judge’s right to freely express own views in the context of establishing the authority of the judicial power in society. Slovo of the National School of Judges of Ukraine, 1(42), 6–21. https://doi.org/10.37566/2707-6849-2023-1(42)-1.
Hrymalyuk, P. O. (2014). The General Analysis of Soft Law Acts in European Union Law. Subcarpathian Law Herald, 3(6), 340–349.
Ivantsova, A. V. (2018, October 18–19). Definition of the concept of judicial indemnity: general characteristics and international legal analysis [Conference presentation abstract]. II International Sciences and Practical Conference “Modern challenges and actual problems of judicial reform in Ukraine”, Chernivtsi, Ukraine.
Khavroniuk, M. I. (2019). Criminal Liability for Making an Unlawful Court Decision by Judiciary: International Standards, Legislation of Ukraine and Other European States. NaUKMA Research Papers. Law, 4, 83–95. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.4.83-95.
Khotynska-Nor, O. (2020). Ethics of a judge and his freedom of expression in the context of decisions of the European Court of Human Rights. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 284–289. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.12.49.
Pech, L. (2021). The Concept of Chilling Effect: Its Untapped Potential to Better Protect Democracy, the Rule of Law, and Fundamental Rights in the EU. Open Society European Policy Institute. https://www.opensocietyfoundations.org/publications/the-concept-of-chilling-effect.
Rosales, C. M., & Vargas, O. R. (2022). Freedom of Expression of Judges’ Communication. Regional Law Review, 9, 48–70. https://doi.org/10.56461/iup_rlrc.2022.3.ch3.
Seibert-Fohr, A. (2021). The Independence of Judges and their Freedom of Expression: An Ambivalent Relationship. In M. Elósegui, A. Miron, & Iu. Motoc, The Rule of Law in Europe (pp. 89–110). Springer Cham. https://doi.org/10.2139/ssrn.3375038.
Senden, L. (2004). Soft Law in European Community Law. Hart publishing.
Spodaryk, M. B. (2020). Separate opinion of a judge of a court of general and constitutional jurisdiction: comparative and legal analysis. Juridical Scientific and Electronic Journal, 1, 54–57. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-1/12.
Synytsyn, P. M. (2019). Decisions of the European Court of Human Rights as the source of the constitutional law of Ukraine. Actual Problems of Native Jurisprudence, 5, 19–23. https://doi.org/10.15421/391949.
Titko, E. V. (2013). Legitimate restriction of freedom of expression: experience of the European Court of Human Rights [Candidate dissertation, V. M. Koretskyi Institute of State and Law NAS of Ukraine].
Tsomidis, Т. (2022). Freedom of expression in turbulent times – comparative approaches to dangerous speech: the ECtHR and the US Supreme Court. The International Journal of Human Rights, 26(3), 379–399. https://doi.org/10.1080/13642987.2021.1928084.
Yarmol, L. V. (2019). Freedom of expression and problems of legal support for its implementation in Ukraine (general theoretical study) [Lviv Polytechnic National University].
Авторське право (c) 2024 С. О. Демченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
