Критичний аналіз невиконання норм міжнародного права під час російського вторгнення в Україну: наслідки для глобальної безпеки
Анотація
Проведено критичний аналіз структурних прогалин у міжнародному праві, які виявило повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році. Виявлено неспроможність міжнародних правових механізмів, зокрема Організації Об’єднаних Націй, ефективно стримати російську агресію та запобігти ескалації насильства. Незважаючи на численні правові дії та міжнародну реакцію, враховуючи резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, розгляд в Міжнародному Суді ООН та розслідування Міжнародного кримінального суду, ці заходи не змогли вплинути на поведінку росії або запобігти подальшому погіршенню ситуації в Україні.
Використано нормативно-правовий підхід, який аналізує законність дій росії з огляду на встановлені міжнародні норми та принципи. Завдяки цьому розкрито, як виправдання військового втручання росії – на основі самооборони, колективної самооборони та звинувачень у геноциді – є юридично недосконалими та несумісними з міжнародним правом. Крім того, розкрито більш масштабні наслідки цих помилок, враховуючи потенційну ерозію глобальних правових норм і створення небезпечних прецедентів, які можуть підірвати міжнародний мир і безпеку.
У підсумку наголошено на нагальній потребі реформування міжнародно-правової бази для усунення описаних недоліків. Запропоновано конкретні реформи, такі як розширення зобов’язання утримуватися від голосування в Раді Безпеки ООН і уточнення правових підстав для гуманітарної інтервенції, з метою посилення дотримання міжнародного права і кращого захисту державного суверенітету. Ці висновки сприяють продовженню дискусії про роль міжнародного права у врегулюванні конфліктів і підтримці глобальної безпеки.
Завантаження
Посилання
Arcari, M. (2022). The conflict in Ukraine and the hurdles of collective action. Questions of International Law, 93, 7–25. https://www.qil-qdi.org/the-conflict-in-ukraine-and-the-hurdles-of-collective-action/.
Azarov, D., Koval, D., Nuridzhanian, G., & Venher, V. (2023). Understanding Russia’s Actions in Ukraine as the Crime of Genocide. Journal of International Criminal Justice, 21(2), 233–264. https://doi.org/10.1093/jicj/mqad018.
Bogdan, A. I. (2022, April 7–8). Putin’s Discourse Analysis during the Russian-Ukrainian War [Conference presentation abstract]. Second Edition of the International Conference “Crisis Communication and Conflict Resolution”, Cluj‐Napoca, Romania. http://www.editura.ubbcluj.ro/bd/ebooks/pdf/3589.pdf.
Brailey, M. (2003). Pre-emption and prevention: an ethical and legal critique of the Bush doctrine and anticipatory use of force in defence of the State. Nanyang Technological University. https://dr.ntu.edu.sg/handle/10220/4453
Carnés Calvo, M. (2023). The (mis) use of the Genocide Convention: Russia’s invasion to Ukraine [Bachelor’s thesis. Faculty of Human and Social Sciences].
Castles, A. C. (1967). Legal status of UN resolutions. Adelaide Law Review, 3, 68–83.
Cavandoli, S., & Wilson, G. (2022). Distorting fundamental norms of international law to resurrect the Soviet Union: The International Law Context of Russia’s Invasion of Ukraine. Netherlands International Law Review, 69(3), 383–410. https://doi.org/10.1007/s40802-022-00219-9.
Combacau, J. (2017). The exception of self-defence in UN practice. In T. Gazzini (Ed.), The Use of Force in International Law (pp. 189–218). Routledge.
Craeghs, E. (2023). The prosecution of Putin before the International Criminal Court. https://documentserver.uhasselt.be/handle/1942/40936.
Demasi, M. A. (2023). Accountability in the Russo-Ukrainian war: Vladimir Putin versus NATO. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 29(3), 257–265. https://doi.org/10.1037/pac0000653.
Demirbaş, Ç. E., & Güneş, B. (2023). Russia’s intervention in ukraine from the perspective of legality and legitimacy dilemma. Yönetim Bilimleri Dergisi, 21(50), 1227–1245. https://doi.org/10.35408/comuybd.1347215.
Dorosh, L., & Ivasechko, O. (2018). The UN Security Council Permanent Members’ Veto Right Reform in the Context of Conflict in Ukraine. Central European Journal of International & Security Studies, 12(2), 157–185.
Falk, R. A. (2003). What future for the UN Charter system of war prevention? American Journal of International Law, 97(3), 590–598.
Fatalski, M. (2005). US intervention in Iran (1951–1953). Ad Americam, 6. https://ruj.uj.edu.pl/server/api/core/bitstreams/1de1b4ce-5dec-415b-ab76-a42f1d4b7c04/content.
Fink, J. E. (1995). From Peacemaking to Peace Enforcement: The Blurring of the Mandate for the Use of Force in Maintaining International Peace and Security. Maryland Journal of International Law, 19(1). https://digitalcommons.law.umaryland.edu/mjil/vol19/iss1/3.
Fortuin, E. (2022). “Ukraine commits genocide on Russians”: the term “genocide” in Russian propaganda. Russian Linguistics, 46(3), 313–347. https://doi.org/10.1007/s11185-022-09258-5.
Green, J. A. (2024). Collective Self-Defence in International Law. Cambridge University Press.
Hilpold, P. (2023). Justifying the Unjustifiable: Russia’s Aggression against Ukraine, International Law, and Carl Schmitt’s “Theory of the Greater Space” (“Großraumtheorie”). Chinese Journal of International Law, 22(3), 409–433. https://doi.org/10.1093/chinesejil/jmad039.
Hoffmann, T. (2022). War or peace? – International legal issues concerning the use of force in the Russia–Ukraine conflict. Hungarian Journal of Legal Studies, 63(3), 206–235. https://doi.org/10.1556/2052.2022.00419.
McLeod, A., & Archibald, C. J. (2022). Putin’s Version of History and Claims of Provocation: An International Law Perspective on Russia’s Justifications for the Ukraine War. University of Detroit Mercy Law Review, 100. https://heinonline.org/HOL/Page?handle=hein.journals/udetmr100&div=23&g_sent=1&casa_token=&collection=journals.
Ozubide, A. (2016). Extraterritorial use of force against non-state actors and the transformation of the law of self-defence [Doctoral dissertation, University of Pretoria].
Pelliconi, A. M. (2024). Self-Defence as Remedial Self-Determination: Continuity in Russian Narratives to Justify Imperialism and the Use of Force. Netherlands International Law Review, 1. https://doi.org/10.1007/s40802-024-00260-w.
Quénivet, N. (2022). The conflict in Ukraine and Genocide. Journal of International Peacekeeping, 25(2), 141–154. https://doi.org/10.1163/18754112-25020004.
Raharja, Y. D., & Widoyoko, W. D. (2023). The Characteristics of War Crimes under International Law: A Case Study of the Russia and Ukraine War. Yuris, 2(3), 41–53. https://doi.org/10.56943/jcj.v2i3.391.
Ranjan, P., & Anil, A. (2022). Russia-Ukraine War, ICJ, and the genocide convention. The Indonesian Journal of International & Comparative Law, 9(1), 101–114.
Sayapin, S., & Tsybulenko, E. (2018). The Use of Force against Ukraine and International Law: Jus ad Bellum, Jus in Bello, Jus post Bellum. T. M. C. Asser Press. https://doi.org/10.1007/978-94-6265-222-4.
Schmitt. M. (2022). Russia’s “Special Military Operation” and the (Claimed) Right of Self-Defense. Lieber Institute. https://lieber.westpoint.edu/russia-special-military-operation-claimed-right-self-defense/.
Singh, V., & Anand, P. (2022, March 18). Russia-Ukraine Conflict: ICJ’s provisional measures on military operations. The Hindu. https://www.thehindu.com/news/international/russia-ukraine-conflict-icjs-provisional-measures-on-military-operations/article65234235.ece.
Thakur, R. (2015). The development and evolution of R2P as international policy. Global Policy, 6(3), 190–200.
White, N. D. (1990). The United Nations and the maintenance of international peace and security. Manchester University Press. https://www.nomos-elibrary.de/10.5771/0506-7286-1993-4-461.pdf.
Авторське право (c) 2024 А. Патель, Р. Тіварі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
