Становлення та розвиток aсquis communautaire у Франції, Німеччині та Швейцарії: порівняльно-правовий аналіз

Ключові слова: acquis communautairе, договір, країна – член ЄС, асоційована держава, секторальні угоди.

Анотація

Статтю присвячено порівняльно-правовому аналізу становлення та розвитку аcquis сommunautaire у Франції, Німеччині та Швейцарії з метою виявлення подібного і відмінного у становленні й розвитку acquis communautaire у країнах із різним правовим статусом в Європейському Союзі. Аналіз здійснено з використанням порівняльно-правового, формально-юридичного, діалектичного, історико-правового, герменевтичного та інших методів, принципів детермінізму, плюралізму думок і комплексності знань. На основі та через розкриття змісту поняття «аcquis сommunautaire», різноманітності його розуміння в межах різних підходів та природи цього явища, а також дослідження специфіки становлення acquis communautaire з’ясовано, що цей процес відбувався під час утворення, за участю Франції та Німеччини, Європейських спільнот в 1950-х рр. на основі поєднання ліберально-ринкових та загальносоціальних цінностей, а його розвиток – під час напрацювання засад механізму ухвалення спільної європейської політики.

Виявлено, що закономірностями становлення та розвитку acquis communautaire у Франції, Німеччині та Швейцарії є подолання протиріч і пошук компромісів між Францією та Німеччиною в усіх сферах спільної європейської політики та необхідність узгодження їхньої позиції з іншими членами Європейського Союзу.

Встановлено, що подібність цих процесів у Франції та Німеччині корениться в їхній участі у створенні та розвитку Європейських Співтовариств, у формуванні основ acquis та його ідентичних правових джерел, а відмінність –у мотивах і цілях цих держав, їхніх позиціях у певних сферах спільної європейської політики та процесуальній діяльності щодо імплементації acquis у національне законодавство.Виявлено, що специфіка формування та розвитку acquis Європейського Союзу у Швейцарії зумовлена її статусом асоційованої країни в Союзі, що передбачає можливість імплементації нею відповідного acquis за певними винятками на основі галузевих угод між нею та Європейським Союзом. Відмінність у формуванні та розвитку acquis між Францією та Німеччиною, а також Швейцарією проявляється через механізм та наслідки імплементації нового acquis: Швейцарія бере участь у процесі розробки, але не в ухваленні рішень.

Зазначено, що спільним для всіх цих країн розвитком acquis Європейського Союзу є поєднання ринково-ліберальних і загальносоціальних цінностей та впровадження моделі соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Breitenmoser, S. (2003). Sectoral Agreements Between the EC and Switzerland: Contents and Context. Common Market Law Review, 40(5), 1137–1186. https://doi.org/10.54648/cola2003051/

Dir, I. Yu. (2023). Main characteristics of the «Acquis communautaire» of the European Union. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 78(2), 348–355. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.56.

Fjestul, J. C. (2019). The evolution of European Union law: A new data set on the Acquis communautaire. European Union Politics, 4, 670–691. https://doi.org/10.1177/1465116519842947.

Freier, R., Ulrike Thams, U., & Wermke, W. (2024). Juridification and regulative failures. The complicated implementation of international law into national schools. Journal of Education Policy, 39(1), 83–104. https://doi.org/10.1080/02680939.2023.2217664.

Goetschel, L. (2003). Switzerland and European Integration: Change through Distance. European Foreign Affairs Review, 8, 313–330.

Kondratiuk, S. (2008). European policy of united Germany. Profi.

Levrat, N., & Schwok, R. (2001). Switzerland’s Relations with the EU after the Adoption of the Seven Bilateral Agreements. European Foreign Affairs Rewiev, 6(3), 335–354. http://doi.org/10.54648/383251.

Maliuha, L. Yu. (2019). Theoretical and legal bases of adaptation of the social legislation of Ukraine to the legislation of the European Union. Helvetyka.

Mitrofanova, O. O. (2021). Experience and Peculiarities of Reconciliation of Contradictions between Germany and France. Problems of World History, 3(15), 106–124. http://doi.org/10.46869/2707-6776-2021-15-5.

Petrov, R. A. (2012a). Transposition of the “acquis” of the European Union into the legal systems of third countries. Truth.

Petrov, R. A. (2012b). “Accession acquis” as a component of the phenomenon of European Union law. European Law, 1, 54–66.

Petrov, R. A., Vakulenko, A. O., Van Elsuvehe P. et al. (2019). Law of the European Union (R. A. Petrov, Ed.). Right.

Schwok, R. (2009). Switzerland-European Union. An Impossible Membership? (L. Godin-Roger, Trans.). P.I.E-Peter Lang.

Trykhlib, K. O. (2018, June 8). Content and scope of the acquis communautaire [Conference presentation abstract]. International Scientific and Practical Conference “Theory and practice of adapting Ukrainian legislation to EU legislation”, Kyiv, Ukraine.

Zhuk, N. A. (2023). Conceptualization of the post-war state: economic-theoretical, political-legal and conceptual foundations of the reconstruction of the Federal Republic of Germany in the “zero years”. State Construction and Local Self-Government, 46, 80–102.

Опубліковано
2024-09-27
Як цитувати
Расторгуєва, Н. О. (2024) «Становлення та розвиток aсquis communautaire у Франції, Німеччині та Швейцарії: порівняльно-правовий аналіз», Право і безпека, 94(3), с. 97-108. doi: 10.32631/pb.2024.3.09.