Використання місцевої мудрості у вирішенні питання проблемних кредитів у традиційній сільській кредитній установі на Балі: приклади з практики під час пандемії COVID-19
Анотація
Вивчено роль місцевої мудрості в урегулюванні проблемних кредитів у сільських кредитних установах на Балі під час пандемії COVID-19. За допомогою підходу кейс-стаді проаналізовано ефективність традиційних механізмів, таких як awig-awig (звичаєве право) та pararem (домовленості між громадами), у підтримці соціальної згуртованості та вирішенні фінансових викликів. За допомогою методів якісного аналізу, враховуючи глибинні інтерв’ю з ключовими зацікавленими сторонами та аналіз документів, зроблено спробу зрозуміти, як ці звичаєві практики сприяють вирішенню проблемних кредитів. Результати дослідження свідчать, що місцева мудрість сприяє залученню громади та діалогу, пропонуючи тимчасові рішення фінансових проблем під час кризових ситуацій. Ці традиційні механізми сприяють формуванню почуття колективної відповідальності та допомагають підтримувати соціальну гармонію, сприяючи дискусіям між боржниками та сільськими кредитними установами. Однак існують деякі обмеження. Незважаючи на свою ефективність у короткостроковій перспективі, місцева мудрість намагається забезпечити дотримання санкцій та довгострокове вирішення проблем, особливо під час серйозних економічних спадів, таких як пандемія. Ця проблема ускладнюється зовнішніми факторами, такими як значна залежність Балі від туризму, що робить місцеву економіку дуже вразливою до глобальних потрясінь. Брак цифрової інфраструктури та відсутність комплексної державної підтримки ще більше посилюють виклики, з якими стикаються сільські кредитні установи в управлінні проблемними кредитами.
У ході дослідження було зроблено висновок, що хоча місцева мудрість залишається цінним інструментом антикризового управління, її ефективність обмежується в часи тривалої фінансової нестабільності. Для досягнення довгострокової сталості та стійкості до майбутніх криз необхідно інтегрувати традиційні практики із сучасними фінансовими системами. Крім того, для забезпечення стійкості сільських кредитних установ необхідна сильніша державна підтримка, зокрема розвиток цифрової інфраструктури та всеосяжне фінансове регулювання. Таке поєднання традиційних і сучасних стратегій може допомогти сільським кредитним установам ефективніше долати майбутні економічні виклики та зберегти свою роль у місцевій економіці.
Завантаження
Посилання
Baldwin, R. (2020, March 6). Economics in the time of COVID-19: A new eBook. Vox CEPR Policy Portal. https://cepr.org/voxeu/columns/economics-time-covid-19-new-ebook.
Brickell, K., Picchioni, F., Natarajan, N., Guermond, V., Parsons, L., Zanello, G., & Bateman, M. (2020). Compounding crises of social reproduction: Microfinance, over indebtedness and the COVID-19 pandemic. World Development, 136. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2020.105087.
Damayanthi, K. T. S., Arisena, G. M. K., & Suamba, I. K. (2022). Faktor yang Mempengaruhi Kredit Bermasalah pada Village Credit Institution (VCD) Desa Adat Kedonganan Kecamatan Kuta Kabupaten Badung. MAHATANI: Jurnal Agribisnis, 5(1). https://doi.org/10.52434/mja.v5i1.1844.
Datrini, L. K., Suwitra, I. M., & Selamet, I. K. (2023). Penguatan Desa Adat Melalui Kemandirian Dan Pemberdayaan Krama Desa. Wicaksana: Jurnal Lingkungan Dan Pembangunan, 7(2), 54–60. https://doi.org/10.22225/wicaksana.7.2.2023.54-60.
Diatmika, I. P. G., & Putra, I. W. K. E. (2021). Analisis Peta Risiko Pengelolaan Keuangan Village Credit Institution (VCD) Di Kabupaten Badung (Studi Kasus di Tengah Pandemi Covid 19). Jurnal Riset Kajian Teknologi Dan Lingkungan, 4(2), 304–314. https://doi.org/10.58406/jrktl.v4i2.453.
Hagawe, H. M., Mobarek, A., Hanuk, A., & Jamal, A. (2023). A unique business model for microfinance institution: The case of Assadaqaat Community Finance (ACF). Cogent Business & Management, 10(1). https://doi.org/10.1080/23311975.2022.2135202
Junaedi, D., Arsyad, M. R., Norman, E., Romli, M., & Salistia, F. (2020). Dampak Pandemi Covid 19 terhadap Stabilitas Moneter Indonesia. Al Kharaj : Jurnal Ekonomi, Keuangan & Bisnis Syariah, 3(1), 17–36. https://doi.org/10.47467/alkharaj.v3i1.149.
Kurniasari, T. W. (2022). Kekuatan Hukum Lembaga Keuangan Adat Hindu (Village Credit Institution/VCD): Salah Satu Penguat Ekonomi Di Sektor Informal Di Bali. REUSAM: Jurnal Ilmu Hukum, 9(2). https://doi.org/10.29103/reusam.v9i2.6651.
Marzuki, P. M. (2021). Penelitian Hukum. Kencana.
Muna, G. A. S., Ardani, W., & Putri, I. A. S. (2022). Penguatan Pemberdayaan Ekonomi Perempuan melalui Presedensi G20 pada Era Pandemi COVID-19 pada UMKM di Bali. Lensa Ilmiah: Jurnal Manajemen Dan Sumberdaya, 1(1), 21–27. https://doi.org/10.54371/jms.v1i1.163.
Muttaqin, H. M., Kosim, A. M., & Devi, A. (2020). Peranan Perbankan Syariah Dalam Mendorong Usaha Mikro Kecil dan Menengah Dimasa Pandemi COVID-19. El Mal: Jurnal Kajian Ekonomi & Bisnis Islam, 2(1), 110–119. https://doi.org/10.47467/elmal.v2i1.393.
Ni Wayan Novi Budiasni, M., & Darma, G. S. (2020). Corporate Social Responsibility dalam Ekonomi Berbasis Kearifan Lokal di Bali: Kajian dan Penelitian Village Credit Institution. Nilacakra.
Praptika, I. P. G. E., Yusuf, M., & Heslinga, J. H. (2024). How can communities better prepare for future disasters? Learning from the tourism community resilience model from Bali, Indonesia. Journal of Tourism Futures, 1. https://doi.org/10.1108/JTF-04-2023-0092.
Putri, A. A. S. A. S., Ratnawati, N. N. S., & I.B.Gde Upadana. (2023). Rekonstruksi Pariwisata Bali Pasca Pademi COVID-19. Jurnal Kajian Dan Terapan Pariwisata, 4(1), 12–25. https://doi.org/10.53356/diparojs.v4i1.77.
Putri, P. A. D. W., Widyari, N. Y. A., & Sari, I. A. K. T. P. (2024). Analysis of Credit Restructuring Policy Implementation in the Framework of National Economic Recovery Due to COVID-19. Jurnal Revenue: Jurnal Ilmiah Akuntansi, 5(1), 408–419. https://doi.org/10.46306/rev.v5i1.447.
Risey Junia, I. L. (2023). Mengenal Hukum Adat Awig Awig di Dalam Desa Adat Bali. Jurnal Hukum Dan HAM Wara Sains, 2(9). https://doi.org/10.58812/jhhws.v2i09.636.
Rosado, C., Kurniati, E., & Peck, M. (2022). Resilience of Small Scale Fisheries to COVID-19: A Case Study from North Bali, Indonesia. In A. Antoniades, A. S. Antonarakis, & I. Kempf (Eds.), Financial Crises, Poverty and Environmental Sustainability: Challenges in the Context of the SDGs and COVID-19 Recovery (pp. 137–154). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-87417-9_10.
Sari, K. D. N. W. S., Mahaputra, I. N. K. A., Yuesti, A., Mariati, N. P. A. M., & Rustiarini, N. W. (2024). Penerapan Prinsip 5C dalam Pemberian Kredit di Village Credit Institution: Studi Kasus Desa Adat Kukuh. I Com: Indonesian Community Journal, 4(3), 2200–2209. https://doi.org/10.33379/icom.v4i3.5295.
Sujana, I. N., & Utama, I. W. K. J. (2023). Penyelamatan Kredit Bermasalah Pada Village Credit Institution (VCD) Pasca Pandemi COVID-19 di Desa Adat Ped Kecamatan Nusa Penida Kabupaten Klungkung. Postgraduated Community Service Journal, 3(2), 98–105. https://doi.org/10.22225/pcsj.3.2.2022.98-105.
Suryani, R. (2024). Preserving Legal Protection for Sundanese (Sunda Naga and Baduy Kenekes Tribes) Wisdom Amidst Modernization in the Face of COVID-19 Challenges. Sinergi International Journal of Law, 2(2), 108–119. https://doi.org/10.61194/law.v2i2.156.
Susiani, K., Ningsih, I. K. C. N., Suhanda, F. D., Camarini, N. P. I., & Handayani, N. P. F. (2021). Dampak Pandemi COVID-19 Terhadap Kehidupan Sosial Budaya Dan Kearifan Lokal di Bali. Jurnal Bimbingan Dan Konseling Indonesia, 6(2), 175–184. https://doi.org/10.23887/jurnal_bk.v6i2.722.
Zheng, C., & Zhang, J. (2021). The impact of COVID-19 on the efficiency of microfinance institutions. International Review of Economics & Finance, 71, 407–423. https://doi.org/10.1016/j.iref.2020.09.016.
Авторське право (c) 2024 Л. П. Р. Л. Путрі, А. Н. Нурджайя, А. Ш. К. Деві
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
