Порівняльний аналіз понять «правоохоронні органи» та «дискреційні повноваження» в міжнародних правових системах
Анотація
У статті здійснено порівняльний аналіз понять «правоохоронні органи» та «дискреційні повноваження» в міжнародних правових системах на прикладі США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Японії. Метою роботи є вивчення нормативно-правових актів, які визначають функціонування цих понять у кожній країні, а також глибокий аналіз механізмів їх реалізації в межах законодавчої та практичної діяльності правоохоронців. Важливою частиною дослідження є оцінювання того, як національні правові системи трактують повноваження органів правопорядку, зокрема поліції, прокуратури та інших державних установ, що сприяють забезпеченню правопорядку та безпеки. Особливу увагу приділено тому, як саме ці повноваження впливають на оперативність і ефективність правоохоронної діяльності, а також на можливість правоохоронців ухвалювати рішення в реальних, часто непередбачуваних ситуаціях.
Окрім цього, досліджено важливі аспекти правового регулювання дискреційних повноважень, зокрема механізми контролю та відповідальності, які дозволяють забезпечити їх справедливе застосування в кожній країні. З’ясовано, як нормативно-правова база впливає на функціонування правоохоронних органів, а також якими принципами повинні керуватися органи державної влади під час реалізації дискреційних повноважень для запобігання можливим зловживанням.
Основна ідея дослідження полягає в тому, що, хоча поняття «правоохоронні органи» в усіх зазначених країнах має спільні риси, підходи до їхньої діяльності та визначення дискреційних повноважень можуть суттєво різнитися залежно від національних правових систем, культурних традицій і конкретних законодавчих актів. Висвітлено, як країни регулюють дискреційні повноваження поліції та інших органів, надаючи їм свободу дій у ситуаціях, де чітке законодавче керівництво відсутнє, і які інструменти контролю та відповідальності застосовуються до таких органів. Розглянуто такі аспекти, як вплив конституцій та спеціальних законів, зокрема Закону про поліцію у Великій Британії, Закону про адміністративну процедуру в Німеччині, а також окремих положень законодавства Японії та США щодо дискреційних повноважень. Окрему увагу приділено тому, як ці повноваження дозволяють органам застосовувати гнучкі рішення в різних правових ситуаціях, зберігаючи баланс між законністю та оперативністю.
У результаті дослідження зроблено висновки, що дискреційні повноваження є невід’ємною частиною правоохоронних систем, але вимагають чіткої регламентації та контролю для забезпечення їх справедливого застосування, що дозволяє гарантувати правопорядок і захист прав громадян.
Завантаження
Посилання
Bano, E., & Ahmeti, E. (2023). The discretionary power of EU member states and national public administrations in according their citizenship (ius pecuniae). Juridical Tribune – Review of Comparative and International Law, 13(3), 473–489.
Beckley, J. (2015). Challenges of Police Accountability in Democracies. Journal of Democratic Studies, 12(4), 45–67.
Daily, T. (2018, March 28). Administrative Discretion: A Comparative Analysis. IACL-AIDC. https://blog-iacl-aidc.org/blog/2018/5/17/administrative-discretion-a-comparative-analysis.
Dammer, H., & Albanese, J. (2013). Comparative Criminal Justice Systems. Cengage Learning.
Ericson, R. V., & Haggerty, K. D. (1997). Policing the Risk Society. University of Toronto Press.
Galligan, D. J. (1990). The Exercise of Discretionary Powers. Discretionary Powers: A Legal Study of Official Discretion. Clarendon Press.
Khamula, P. I. (2015). Law enforcement agencies in the system of state power [Candidate thesis, Yaroslav Mudryi National Law University].
Loader, I., & Walker, N. (2016). In Search of Civic Policing: Recasting the ‘Peelian’ Principles. Criminal Law and Philosophy, 10, 427–440. https://doi.org/10.1007/s11572-014-9318-1.
Markova, O. O. (2023). Conceptual foundations of legal regulation of administrative procedure: a comparative legal aspect [Candidate dissertation, Zaporizhzhia National University].
Munir, B., Khan, A. N., & Ahmad, N. (2020). Necessity of Discretionary Powers: A Critical Appreciation as a Necessary Evil. Global Regional Review, 5(3), 183–191. https://doi.org/10.31703/grr.2020(V-III).19.
Oberwittler, D., & Höfer, S. (2007). Crime and justice in Germany: An analysis of recent trends and research. European Journal of Criminology, 2(4). https://doi.org/10.1177/1477370805056058.
Parker, L. C. Japanese Police System Today: A Comparative Study. Jr. Armonk.
Schmidt, R., & Scott, C. (2021). Regulatory discretion: Structuring power in the era of regulatory capitalism. Legal Studies, 41(3), 454–473. https://doi.org/10.1017/lst.2021.13.
Sklansky, D. A. (2007). Democracy and the Police. Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9780804763226.
Sliusarchuk, I., Sliusarchuk, V., & Kovalova, I. (2021). Carrying out intelligence operations in Great Britain and the USA. Entrepreneurship, Economy and Law, 2, 201–207. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.2.36.
Spire. A. (2020). Discretionary power as a political weapon against foreigners. Etikk i praksis, 14(2), 89–106. http://dx.doi.org/10.5324/eip.v14i2.3479.
Авторське право (c) 2024 О. А. Присяжнюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.