Обов’язок належної ретельності у статті 16 Закону про посаду нотаріуса: перспектива принципу ретельності у здійсненні нотаріальних дій

Ключові слова: принцип належної ретельності, посада нотаріуса, герменевтичний підхід, правове регулювання, механізми здійснення контролю, правова система, суспільна довіра.

Анотація

У цьому дослідженні проаналізовано реалізацію принципу належної ретельності, передбаченого ст. 16 Закону про посаду нотаріуса від 2014 року № 2. Цей принцип вимагає від нотаріусів діяти з високим рівнем старанності, чесності та доброчесності при виконанні своїх обов’язків. Метою цього дослідження є вивчення нормативного, змістовного та практичного значення принципу належної ретельності та виявлення проблем у його реалізації. За допомогою нормативно-правових методів дослідження інтегровано статутний підхід для розуміння нормативної бази регулювання та герменевтичний підхід для інтерпретації соціального контексту та законодавчого наміру. У роботі використано метод контент-аналізу нормативно-правових документів, наукової літератури та відповідних судових рішень. Результати показують, що реалізація принципу належної ретельності стикається з такими проблемами, як відсутність операційного визначення, обмежена технічна компетентність нотаріусів і слабкість наглядових механізмів. Ці проблеми можуть призвести до різного тлумачення та ризиків порушень з боку нотаріусів. Рекомендовано провести нормативні реформи для уточнення правових меж принципу належної ретельності, розвивати безперервне навчання для підвищення компетентності нотаріусів, а також посилити технологічний нагляд і періодичний аудит. Таким чином, для забезпечення послідовного застосування принципу належної ретельності необхідні реформи у сфері регулювання, освіти та нагляду. Це дослідження робить практичний і теоретичний внесок, пропонуючи стратегічні кроки для зміцнення доброчесності нотаріальної професії та підвищення довіри громадськості до правової системи Індонезії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Х. Л. Дінар, Університет Бравіджая (Східна Ява, Індонезія)

Кандидат юридичних наук,

юридичний факультет.

Р. Сулістяріні, Університет Бравіджая (Східна Ява, Індонезія)

Доктор юридичних наук,

юридичний факультет.

А. Джаухарох, Університет Бравіджая (Східна Ява, Індонезія)

Доктор юридичних наук,

юридичний факультет.

Посилання

Adjie, H. (2008). Indonesian Notary Law: Thematic Interpretation of Law No. 30 of 2004 on Notary Office. Refika Aditama.

Adjie, H. (2011). Weaving Thoughts in the World of Notaries & PPAT. CV Citra AdityaBakti. http://repository.narotama.ac.id/id/eprint/1295.

Anand, G., & Syafruddin, S. (2016). Supervision of Notaries in Relation to Compliance in Performing Duties. Lambung Mangkurat Law Journal, 1(1). https://doi.org/10.32801/lamlaj.v1i1.10.

Catur, R. (2023). Comparison of Legal Systems Related to the Implementation of Cyber Notary in Indonesia with Common Law and Civil Law Systems. Jurnal Hukum Bisnis Bonum Commune, 6(1), 41–52. https://doi.org/10.30996/jhbbc.v6i1.7108.

Gadamer, H.-G. (2013). Truth and method. A&C Black.

Irwansyah, I. (2020). Legal Research: Method Choices & Article Writing Practices. Mirra Buana Media. https://opac.fhukum.unpatti.ac.id/index.php?p=show_detail&id=8111.

Kamelia, M. (2017). The Role of Notaries in Drafting Credit Agreement Deeds in the Perspective of Positive Law and Islamic Law. Jurnal Akta, 4(4). https://doi.org/10.30659/akta.v4i4.2500.

Koos, S. (2023). The Digitization of Notarial Tasks – A Comparative Overview and Outlook of ‘Cyber Notary’ In Indonesia and Germany. The Indonesian Journal of Socio-Legal Studies, 2(2). https://doi.org/10.54828/ijsls.2023v2n2.1.

Krippendorff, K. (2018). Content analysis: An introduction to its methodology. Sagepublications.

McCorquodale, R., Smit, L., Neely, S., & Brooks, R. (2017). Human Rights Due Diligence in Law and Practice: Good Practices and Challenges for Business Enterprises. Business and Human Rights Journal, 2(2), 195–224. https://doi.org/10.1017/bhj.2017.2.

Nurwulan, P. (2018). Sharia Banking Contracts and Their Application in Notary Deeds According to the Notary Office Law. Jurnal Hukum Ius Quia Iustum, 25(3). https://doi.org/10.20885/iustum.vol25.iss3.art10.

Paramaningrat Manuaba, I. B., Parsa, I. W., & Ketut Ariawan, I. G. (2018). The Principle of Prudence for Notaries in Drafting Authentic Deeds. Acta Comitas, 3, 241–261. https://doi.org/10.24843/AC.2018.v03.i01.p05.

Phelps, T. G., & Pitts, J. A. (1984). Questioning the text: The significance of phenomenological hermeneutics for legal interpretation. Louis ULJ, 29. https://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/stlulj29&div=23&id=&page=.

Salamah, S., & Iriantoro, A. (2022). The Principle of Prudence and Notary Responsibility in Drafting Deeds Based on Article 16 Paragraph (1) Letter A of the Notary Office Law (Case Study of Decision Number 457 PK/Pdt/2019). Imanot: Jurnal Kemahasiswaan Hukum & Kenotariatan, 1(2), 550–574.

Sherman, B. (1988). Hermeneutics in law. The Modern Law Review, 51(3), 386–402.

Sibuea, H. P. (2010). The Principles of the Rule of Law, Policy Regulations, and General Principles of Good Governance. Erlangga. https://simpus.mkri.id/opac/detail-opac?id=9603.

Sundari, E. (2015). Class Action Practices in Indonesia. Cahaya Atma Pustaka. https://balaiyanpus.jogjaprov.go.id/opac/detail-opac?id=297339

The, F., & Kawuryan, E. S. (2018). Legal Protection Against Criminalization of Notaries. Al-Daulah: Jurnal Hukum Dan Perundangan Islam, 7(2), 466–487. https://doi.org/10.15642/ad.2017.7.2.466-487.

Wagner, P. (2023). Mind the Gap(s): Moral Philosophy, International Law, and Interpretative Historical Sociology. European Journal of Social Theory, 26(4), 527–535. https://doi.org/10.1177/13684310231164258.

Опубліковано
2024-12-28
Як цитувати
Дінар, Х. Л., Сулістяріні, Р. і Джаухарох, А. (2024) «Обов’язок належної ретельності у статті 16 Закону про посаду нотаріуса: перспектива принципу ретельності у здійсненні нотаріальних дій», Право і безпека, 95(4), с. 69-78. doi: 10.32631/pb.2024.4.06.