Обов’язок належної ретельності у статті 16 Закону про посаду нотаріуса: перспектива принципу ретельності у здійсненні нотаріальних дій
Анотація
У цьому дослідженні проаналізовано реалізацію принципу належної ретельності, передбаченого ст. 16 Закону про посаду нотаріуса від 2014 року № 2. Цей принцип вимагає від нотаріусів діяти з високим рівнем старанності, чесності та доброчесності при виконанні своїх обов’язків. Метою цього дослідження є вивчення нормативного, змістовного та практичного значення принципу належної ретельності та виявлення проблем у його реалізації. За допомогою нормативно-правових методів дослідження інтегровано статутний підхід для розуміння нормативної бази регулювання та герменевтичний підхід для інтерпретації соціального контексту та законодавчого наміру. У роботі використано метод контент-аналізу нормативно-правових документів, наукової літератури та відповідних судових рішень. Результати показують, що реалізація принципу належної ретельності стикається з такими проблемами, як відсутність операційного визначення, обмежена технічна компетентність нотаріусів і слабкість наглядових механізмів. Ці проблеми можуть призвести до різного тлумачення та ризиків порушень з боку нотаріусів. Рекомендовано провести нормативні реформи для уточнення правових меж принципу належної ретельності, розвивати безперервне навчання для підвищення компетентності нотаріусів, а також посилити технологічний нагляд і періодичний аудит. Таким чином, для забезпечення послідовного застосування принципу належної ретельності необхідні реформи у сфері регулювання, освіти та нагляду. Це дослідження робить практичний і теоретичний внесок, пропонуючи стратегічні кроки для зміцнення доброчесності нотаріальної професії та підвищення довіри громадськості до правової системи Індонезії.
Завантаження
Посилання
Adjie, H. (2008). Indonesian Notary Law: Thematic Interpretation of Law No. 30 of 2004 on Notary Office. Refika Aditama.
Adjie, H. (2011). Weaving Thoughts in the World of Notaries & PPAT. CV Citra AdityaBakti. http://repository.narotama.ac.id/id/eprint/1295.
Anand, G., & Syafruddin, S. (2016). Supervision of Notaries in Relation to Compliance in Performing Duties. Lambung Mangkurat Law Journal, 1(1). https://doi.org/10.32801/lamlaj.v1i1.10.
Catur, R. (2023). Comparison of Legal Systems Related to the Implementation of Cyber Notary in Indonesia with Common Law and Civil Law Systems. Jurnal Hukum Bisnis Bonum Commune, 6(1), 41–52. https://doi.org/10.30996/jhbbc.v6i1.7108.
Gadamer, H.-G. (2013). Truth and method. A&C Black.
Irwansyah, I. (2020). Legal Research: Method Choices & Article Writing Practices. Mirra Buana Media. https://opac.fhukum.unpatti.ac.id/index.php?p=show_detail&id=8111.
Kamelia, M. (2017). The Role of Notaries in Drafting Credit Agreement Deeds in the Perspective of Positive Law and Islamic Law. Jurnal Akta, 4(4). https://doi.org/10.30659/akta.v4i4.2500.
Koos, S. (2023). The Digitization of Notarial Tasks – A Comparative Overview and Outlook of ‘Cyber Notary’ In Indonesia and Germany. The Indonesian Journal of Socio-Legal Studies, 2(2). https://doi.org/10.54828/ijsls.2023v2n2.1.
Krippendorff, K. (2018). Content analysis: An introduction to its methodology. Sagepublications.
McCorquodale, R., Smit, L., Neely, S., & Brooks, R. (2017). Human Rights Due Diligence in Law and Practice: Good Practices and Challenges for Business Enterprises. Business and Human Rights Journal, 2(2), 195–224. https://doi.org/10.1017/bhj.2017.2.
Nurwulan, P. (2018). Sharia Banking Contracts and Their Application in Notary Deeds According to the Notary Office Law. Jurnal Hukum Ius Quia Iustum, 25(3). https://doi.org/10.20885/iustum.vol25.iss3.art10.
Paramaningrat Manuaba, I. B., Parsa, I. W., & Ketut Ariawan, I. G. (2018). The Principle of Prudence for Notaries in Drafting Authentic Deeds. Acta Comitas, 3, 241–261. https://doi.org/10.24843/AC.2018.v03.i01.p05.
Phelps, T. G., & Pitts, J. A. (1984). Questioning the text: The significance of phenomenological hermeneutics for legal interpretation. Louis ULJ, 29. https://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/stlulj29&div=23&id=&page=.
Salamah, S., & Iriantoro, A. (2022). The Principle of Prudence and Notary Responsibility in Drafting Deeds Based on Article 16 Paragraph (1) Letter A of the Notary Office Law (Case Study of Decision Number 457 PK/Pdt/2019). Imanot: Jurnal Kemahasiswaan Hukum & Kenotariatan, 1(2), 550–574.
Sherman, B. (1988). Hermeneutics in law. The Modern Law Review, 51(3), 386–402.
Sibuea, H. P. (2010). The Principles of the Rule of Law, Policy Regulations, and General Principles of Good Governance. Erlangga. https://simpus.mkri.id/opac/detail-opac?id=9603.
Sundari, E. (2015). Class Action Practices in Indonesia. Cahaya Atma Pustaka. https://balaiyanpus.jogjaprov.go.id/opac/detail-opac?id=297339
The, F., & Kawuryan, E. S. (2018). Legal Protection Against Criminalization of Notaries. Al-Daulah: Jurnal Hukum Dan Perundangan Islam, 7(2), 466–487. https://doi.org/10.15642/ad.2017.7.2.466-487.
Wagner, P. (2023). Mind the Gap(s): Moral Philosophy, International Law, and Interpretative Historical Sociology. European Journal of Social Theory, 26(4), 527–535. https://doi.org/10.1177/13684310231164258.
Авторське право (c) 2024 Х. Л. Дінар, Р. Сулістяріні, А. Джаухарох
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.