Урядові постанови та їх вплив на розподіл земель і компенсацію
Анотація
Нерівність у землеволодінні в Індонезії залишається фундаментальною проблемою на шляху до досягнення соціальної справедливості, що передбачено Конституцією 1945 року. Урядова постанова № 224/1961 про здійснення земельного поділу та компенсації є важливою правовою основою для просування аграрної реформи шляхом перерозподілу землі на користь малозабезпечених верств населення. У дослідженні оцінено ефективність цієї постанови на прикладі її реалізації в селі Срімуліо, район Дампіт, регентство Маланг, використовуючи соціально-правовий підхід. Аналіз поєднує нормативну та емпіричну перспективи для вивчення ефективності політики. Здійснення перерозподілу земель стикається зі значними проблемами, включаючи розбіжності в даних інвентаризації, слабку міжвідомчу координацію та низьку участь громадськості. Конфлікти власності через неточні дані та слабкі системи документації також загострюють ситуацію на місцях. Перерозподіл земель часто не досягає цільових груп, які найбільше цього потребують, а відсутність належних механізмів моніторингу призводить до неоптимальної реалізації програми. Результати дослідження показують, що, незважаючи на прогрес, досягнутий у легалізації прав на землю, залишаються значні проблеми. До них належать розбіжності в даних інвентаризації земель, недостатня координація між виконавчими органами та обмежене залучення громадськості. Зроблено висновок, що посилення міжвідомчої координації, оцифрування земельних інформаційних систем та покращення доступу до них за допомогою капіталу, навчання та інфраструктурної підтримки є важливими для покращення результатів політики. Надано стратегічні рекомендації для забезпечення сталості аграрної реформи та підвищення добробуту громад-бенефіціарів. За умови комплексного підходу, спрямованого на розширення прав і можливостей громад, перерозподіл земель може стати ефективним інструментом зменшення нерівності у землеволодінні та сприяти досягненню соціальної справедливості на сталому рівні. Це дослідження сприяє визначенню дієвих рішень для вирішення постійних проблем, пов’язаних із перерозподілом земель в Індонезії.
Завантаження
Посилання
Arikunto, S. (2006). Research Procedure: A Practical Approach. Rineka Cipta.
Barthwal, C. P., & Sah, B. (2008). Role of Governmental Agencies in Policy Implementation. The Indian Journal of Political Science, 69(3), 457–472. https://www.jstor.org/stable/41856437.
Beban, A. (2021). Unwritten Rule: State-Making through Land Reform in Cambodia (1st ed.). Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/cornell/9781501753626.001.0001.
Coburn, A., & Gormally, S. (2017). Understanding Power and Empowerment. Counterpoints, 483, 93–109. https://www.jstor.org/stable/45177773.
Deininger, K., & Feder, G. (2001). Land Institutions and Land Markets. In B. L. Gardner & G. S. Rausser (Eds.), Handbook of Agricultural Economics (Vol. 1, pp. 287–331). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1574-0072(01)10009-5.
Deininger, K. W., & Bank, W. (2003). Land Policies for Growth and Poverty Reduction. World Bank Publications.
Haikal, M. R., & Bangsawan, M. I. (2023). Land Redistribution Policy Based on Agrarian Reform in Boyolali Regency [Undergraduate Thesis, Universitas Muhammadiyah Surakarta]. https://eprints.ums.ac.id/114654/.
Harahap, G. D. C., Muharam, M., & Azzahra, F. (2023). The Impact of P4S Wira Tani Counseling Quality on Farmers' Welfare in Tegal Sawah Village, Karawang Regency. Jurnal AGROHITA: Jurnal Agroteknologi Fakultas Pertanian Universitas Muhammadiyah Tapanuli Selatan, 8(3). https://doi.org/10.31604/jap.v8i3.12666.
Harsono, B. (2007). Towards the Improvement of National Land Law: Development of Ideas and Results Until the Birth of UUPA (3rd rev. d.). Universitas Trisakti Press.
Istiqomah, I., Tarmudi, T., Umboh, N. K., & Hartanu, V. E. (2024). A Legal Review of Land Dispute Resolution in West Jakarta. Jurnal Syntax Admiration, 5(10), 3882–3893. https://doi.org/10.46799/jsa.v5i10.1633.
Kementerian ATR/BPN. (2016). Regulation of the Minister of Agrarian Affairs and Spatial Planning/National Land Agency of the Republic of Indonesia Number 18 of 2016 Concerning the Control of Agricultural Land Ownership. https://peraturan.bpk.go.id/Details/104032/permen-agrariakepala-bpn-no-18-tahun-2016.
Lin, S., & Esposito, B. (1976). Agrarian Reform in Thailand: Problems and Prospects. Pacific Affairs, 49(3), 425–442. https://doi.org/10.2307/2755497.
Lipton, M. (2009). Land Reform in Developing Countries: Property Rights and Property Wrongs. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203876251.
Neumann, R. K., Margolis, E., & Stanchi, K. M. (2021). Legal Reasoning and Legal Writing. Aspen Publishing.
Ntsebeza, L., & Hall, R. (2007). The Land Question in South Africa: The Challenge of Transformation and Redistribution. HSRC Press.
Pugu, M. R. (2024). Introduction to Political Science. PT. Sonpedia Publishing Indonesia.
Puri, E. (2004). Understanding Participation: Theoretical Foundations and Practical Implications. Economic and Political Weekly, 39(24), 2511–2517. https://www.jstor.org/stable/4415152.
Purnama, A. S., Makkawaru, Z., & Tira, A. (2020). Legal Review of the Implementation of Agricultural Redistribution in Pangkajene Kepulauan Regency. Clavia, 18(1). https://journal.unibos.ac.id/clavia/article/view/622.
Ramadhani, R. (2024). Land Redistribution & Agrarian Justice: Comparative Study of Subjects and Objects of Land Redistribution in the Framework of Agrarian Reform. National Seminar on Law, Social, and Economics, 3(1). https://jurnal.umsu.ac.id/index.php/sanksi/article/view/19022.
Saleh, D. D. (2020). The Role of Lower-Level Bureaucrats in Agrarian Reform Policies: A Study of State Domination in the Implementation of Land Redistribution Programs in Cipari District, Cilacap Regency [Thesis, Universitas Gadjah Mada]. https://etd.repository.ugm.ac.id/penelitian/detail/191965.
Salim, M. N., & Utami, W. (2020). Agrarian Reform, Fulfilling Constitutional Mandates: Agrarian Reform Policies and Debates on Agrarian Reform Land Objects. STPN Press.
Soekanto, S. (2007a). Factors Influencing Law Enforcement. PT Raja Grafindo Persada.
Soekanto, S. (2007b). Normative Legal Research: A Brief Overview.
Soemitro, R. H. (2008). Legal Research Methodology and Jurimetrics. Ghalia Indonesia.
Sulistyaningsih, R. (2021). Agrarian Reform in Indonesia. Perspektif, 26(1), 57–64. https://doi.org/10.30742/perspektif.v26i1.753.
Sunggono, B. (2003). Legal Research Methodology. PT RajaGrafindo Persada.
Syahyuti, S. (2004). Obstacles to Land Reform Implementation in Indonesia: Analysis of Conditions and Developments of Various Prerequisites for Agrarian Reform Implementation. Forum Penelitian Agro Ekonomi, 22(2), 89–101. https://doi.org/10.21082/fae.v22n2.2004.89-101.
Syailendrha, C. R. (2020). Government Authority in Land Redistribution for the People [Thesis, Faculty of Law]. https://repository.unej.ac.id/xmlui/handle/123456789/104080.
Wahyuddin, W., Hasan, A., & Rahmatullah, J. (2021). Examining the Comprehensiveness of Agrarian Reform Law Policies in Indonesia: (A Critical Study of Presidential Regulation No. 86 of 2018 on Agrarian Reform). Jurnal Kompilasi Hukum, 6(2), 66–74. https://doi.org/10.29303/jkh.v6i2.79.
Yemima, T., & Sigit, A. P. (2022). Land Ownership Disputes Due to Overlapping Ownership of Certified Land with Kinag Land (Case Study: Depok District Court Decision No. 18/Pdt. G/2018/PN. Dpk). Jurnal Hukum Kenotariatan Otentik's, 4(2), 80–98. https://doi.org/10.35814/otentik.v4i2.3475.
Zaenuri, M. K., & Budisusanto, Y. (2019). Analysis of the Use of GPS Navigation and Small-Format Aerial Photos in Land Parcel Measurement for Land Redistribution Programs (Case Study: Entikong Village, Sanggau Regency). Jurnal Teknik ITS, 8(1). https://doi.org/10.12962/j23373539.v8i1.37954.
Авторське право (c) 2024 Д. Ш. С. Віджаянті, І. Коесвахіоно, Л. Д. Андреассарі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
