Особливості використання технологій відеоаналізу та програмного забезпечення з розпізнавання облич у кримінальному аналізі
Анотація
Проаналізовано сучасні технології відеоаналізу та програмне забезпечення для розпізнавання облич, оцінено їхню ефективність у кримінальному аналізі, а також досліджено етичні та правові аспекти використання цих інновацій у правоохоронній діяльності. Наголошено на актуальності впровадження новітніх технологій відеоаналізу та програмного забезпечення для розпізнавання облич з метою забезпечення громадської безпеки та боротьби зі злочинністю в Україні.
Визначено ключові технічні характеристики технологій відеоаналізу та розпізнавання облич, розкрито їхню роль у зменшенні впливу людського фактора та прискоренні процесів ідентифікації підозрюваних. Проаналізовано зарубіжний досвід використання подібних технологій і способи їх інтеграції у правоохоронну діяльність України. Особливу увагу приділено правовим аспектам, зокрема захисту персональних даних, а також етичним викликам, таким як забезпечення прозорості, недискримінації та дотримання прав людини.
Методологія дослідження базується на аналізі нормативно-правових документів, наукових джерел і практичного досвіду використання технологій відеоаналізу. Використано системний підхід для узагальнення даних і порівняльний метод для оцінювання різних програмних рішень. Досліджено та враховано специфіку застосування штучного інтелекту в різних країнах, що дало змогу узагальнити найкращі практики. Надано рекомендації щодо вдосконалення впровадження технологій відеоаналізу у практичну діяльність правоохоронних органів України. Запропоновано заходи для покращення технічного забезпечення, створення законодавчих механізмів та етичних стандартів використання даних. Зокрема, наголошено на важливості навчання співробітників, розроблення політики захисту персональних даних та впровадження прозорих процедур моніторингу ефективності технологій. Особливу увагу приділено рекомендаціям щодо забезпечення правової підтримки інтеграції новітніх технологій, зокрема стандартизації процедур і мінімізації ризиків зловживання владою або службовим становищем працівниками правоохоронних органів.
Отримані результати можуть сприяти вдосконаленню методів кримінального аналізу, підвищенню ефективності діяльності правоохоронних органів і зміцненню громадської безпеки. Запропоновані підходи позитивно впливатимуть на зміцнення безпекової інфраструктури держави, що підвищить рівень суспільної довіри до правоохоронних органів та забезпечить стабільність і безпеку в країні.
Завантаження
Посилання
Baltimore, A. (2024, December 18). Charlotte’s Crime Landscape: Analyzing the Location of Criminal Activity; A Comprehensive Study of Crime Trends Over Six Years (2017–2023). Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-5567752/v1.
Byelov, D., & Bielova, M. (2023). Artificial intelligence in judicial proceedings and court decisions, potential and risks. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 2(78), 315–320. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.2.50.
Careless, J. (2024, March 12). How law enforcement can surf the rising tide of digital evidence without drowning in details. Police 1. https://www.police1.com/police-products/investigation/evidence-management/how-law-enforcement-can-surf-the-rising-tide-of-digital-evidence-without-drowning-in-details.
Korshenko, V. A., Chumak, V. V., Mordvyntsev, M. V., & Pashniev, D. V. (2020). Security systems’ status with the use of technical means of video recording and video surveillance: international experience, perspectives for implementation in the activities of the National police of Ukraine. Law and Safety, 2(77), 86–92. https://doi.org/10.32631/pb.2020.2.12.
Motsa, V. V. (2022). Theoretical and methodological bases for the use of criminal analysis by operative units of law enforcement agencies in Ukraine. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 2(73), 141–147. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.73.53.
Ovsianiuk, D. I., & Khudenko, D. M. (2023, March 30). Use of facial recognition and DNA phenotyping technologies by criminal analysis units under martial law [Conference presentation abstract]. Interdepartmental Scientific and Practical Conference “Current issues and prospects for the use of operational and investigative means in solving crimes under martial law”, Kyiv, Ukraine.
Rezende, I. N. (2020). Facial recognition in police hands: Assessing the ‘Clearview case’ from a European perspective. New Journal of European Criminal Law, 11(3), 375–389. https://doi.org/10.1177/2032284420948161.
Sheera, F. (2024, March 30). Israel Deploys Expansive Facial Recognition Program in Gaza. International New York Times. https://go.gale.com/ps/i.do?p=AONE&u=anon~3696e090&id=GALE%7CA788099163&v=2.1&it=r&sid=googleScholar&asid=25a8e947.
Shepitko, V., Shepitko, M., Latysh, K., Kapustina, M., & Demidova, E. (2024). Artificial intelligence in crime counteraction: From legal regulation to implementation. Social & Legal Studios, 7(1), 135–144. https://doi.org/10.32518/sals1.2024.135.
Simmler, M., & Canova, G. (2025). Facial recognition technology in law enforcement: Regulating data analysis of another kind. Computer Law & Security Review, 56. https://doi.org/10.1016/j.clsr.2024.106092.
Stepaniuk, R. L., Husieva, V. O., Kikinchyk, V. V. et al. (2023). Forensics: forensic techniques. Kharkiv National University of Internal Affairs.
Tokarieva, R., & Savliva, N. (2021). Peculiarities of legal regulation of artificial intelligence in Ukraine. Scientific Works of Kyiv Aviation Institute. Series: Law Journal “Air and Space Law”, 3(60), 148–153. https://doi.org/10.18372/2307-9061.60.15967.
Tomina, V. Yu., & Mukoida, R. V. (2023, June 6–9). Peculiarities of using artificial intelligence in conditions of martial law in Ukraine [Conference presentation abstract]. XXII International Scientific and Practical Conference “Modern theories and improvement of world methods”, Helsinki, Finland.
Voinov, M. (2023, October 4). Facial recognition system: legal aspects of use in Ukraine and the EU. Ukrainian Helsinki Human Rights Union. https://www.helsinki.org.ua/articles/systema-rozpiznavannia-oblychchia-pravovi-aspekty-vykorystannia-v-ukraini-ta-v-yes/.
Vrba, R., Švadlenka, L., & Galkin, A. (2024). Monitoring Traffic Flow Using Breifcam Software to Improve Sustainable Urban Logistics. In V. Babak, & A. Zaporozhets (Eds.), Systems, Decision and Control in Energy VI. Studies in Systems, Decision and Control (pp. 377–387). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-68372-5_20.
Wienroth, M. (2020). Socio-technical disagreements as ethical fora: Parabon NanoLab’s forensic DNA Snapshot™ service at the intersection of discourses around robust science, technology validation, and commerce. BioSocieties, 15, 28–45. https://doi.org/10.1057/s41292-018-0138-8.
Zachek, O. I., Dmytryk, Yu. I., & Senyk, V. V. (2023). The role of artificial intelligence in increasing efficiency law enforcement activities. Scientific Journal of Lviv State University of Internal Affairs. Law, 3, 148–156. https://doi.org/10.32782/2311-8040/2023-3-19.
Zhadan, D. O., Mordvyntsev, M. V., & Pashniev, D. V. (2024). Tracking illegal actions using video surveillance systems: a review of the current state of research. Law and Safety, 1(92), 78–89. https://doi.org/10.32631/pb.2024.1.07.
Zhadan, D. O., Mordvyntsev, M. V., Pashniev, D. V., & Khlestkov, O. V. (2024). Implementation and optimisation of intelligent police systems based on artificial intelligence. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 2(105), 240–248. https://doi.org/10.32631/v.2024.2.22.
Авторське право (c) 2025 М. В. Мордвинцев, Д. В. Пашнєв, В. С. Наконечний
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
