Зміст права на захист осіб, постраждалих від домашнього насильства
Анотація
Досліджено поняття змісту права на захист суб’єктивних прав і свобод особистості від побутового насильства. Наголошено, що універсальність – це якісна особливість правової категорії права на захист. Розглянуто правову природу права на захист, проаналізовано поняття «право на захист» і «захист прав», що дозволить краще зрозуміти і забезпечити захист та охорону прав і свобод людини. Наведено ознаки, що характеризують право на захист осіб, які постраждали від домашнього насильства, та визначено їх роль у його реалізації. В умовах трансформації законодавства та правового переосмислення сучасності важливе значення приділяється розумінню права, його природи, змісту, функцій, напрямів впливу на суспільні відносини. Таким чином, виникають підстави та необхідність визначення права на захист як універсального початку, що формує якісно новий рівень законодавства не тільки федерального, а й регіонального рівня. Зазначено, що право на захист є категорією в теорії права, яка є показником універсальності та збереження його аксіологічного значення для побудови нової системи законодавства України з метою її розвитку і відповідності міжнародним стандартам.
Неможливо недооцінити роль функцій права у правовій системі. Вони, як і принципи права, стали відправними структурними компонентами цієї системи.
Нормативних актів дуже багато, вони розроблені з метою забезпечення комплексного підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення попереджувальних заходів, а також із метою своєчасного реагування на факти домашнього насильства. Але, на жаль, проблеми залишаються та їх дуже багато.
Відправною точкою, вектором, який спрямує сімейну політику, є Стратегія з прав дитини (2022–2027) «Права дітей – в дію: від стабільної реалізації до спільного новаторста». Визначено, що першочерговим завданням Стратегії є охорона інтересів дитини.
Завантаження
Посилання
Akhmedshina, F. (2020). Violence against women: a form of discrimination and human rights violations. Mental Enlightenment Scientific-Methodological Journal, 1, 13–23.
Baranova, O. V. (2016). Global trends in combating family violence. Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, 1, 156–164.
Blaha, A. B. (2014). Domestic violence (criminological analysis and prevention). FO-P Makarenko.
Chuiko, Z. D. (2006). Constitutional and legal mechanism of ensuring national security of Ukraine. Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 8, 81–89.
Costello, C., & Mann, I. (2020). Border justice: migration and accountability for human rights violations. German Law Journal, 21(3), 311–334. DOI: https://doi.org/10.1017/glj.2020.27.
Hida, Ye. O., Bilozorov, Ye. V., Zavalnyi, A. M. et al. (2011). The theory of the state and law (Ye. O. Hida, Ed.). FOP O. S. Lipkan.
Husariev, S. D., Oliinyk, A. Yu., & Sliusarenko, O. L. (2008). Theory of law and the state. Pravova Yednist.
Kolodiy, A. M. (2012). Principles of Law: Genesis, Concept, Classification аnd Practice. Almanac of Law, 3, 42–46.
Kolomoiets, O. D. (2010). Administrative and legal regulation of responsibility for committing domestic violence, failure to comply with a protective order or failure to complete a correctional program [Candidate dissertation, Zaporizhzhia National University].
Kolomoiets, O. D. (2011). Light evidence against violence in the family. Scientific notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Juridical Sciences, 24(1), 202–208.
Kot, O. (2016). Legal nature of the right to the protection of civil rights. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 1(41), 114–116.
Koziubra, M. (2017). Principles of Law: Methodological Approaches to Understanding Nature and Classification in the Contemporary Globalization Transformations. Law of Ukraine, 11, 142–164.
Krupchan, O. D., & Luts, V. V. (Eds). (2012). Features of the protection of subjective civil rights. Institute of Private Law and Entrepreneurship of the National Academy of Laws of Ukraine.
Lehenka, M. M. (2017). International experience in combating domestic violence and the possibilities of its implementation in Ukraine. Law and Safety, 4(67), 111–116.
Medvedska, V. (2022). Theoretical and legal aspect of cyberviolence against women. Law. Human. Environment, 13(2), 25–31. https://doi.org/10.31548/law2022.02.003.
Peterman, A., Potts, A., O’Donnell, M., Thompson, K., Shah, N., Oertelt-Prigione, S., & Van Gelder, N. (2020). Pandemics and violence against women and children. Center for Global Development.
Stefanchuk, R. O. (2008). Personal non-property rights of individuals (concept, content, system, features of implementation and protection) (Ya. M. Shevchenko, Ed.). KNT.
Ternavska, V. M. (2018). Principles of modern legal policy of Ukraine. Constitutional State, 32, 51–56. https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.32.149511.
Tuchak, M. O. (2003). To the issue of improving the legal regulation of prevention of violence in the family. Bulletin of the Odessa Institute of Internal Affairs, 4, 66–69.
Zhylinkova, I. (2012). Peculiarities of the exercise of subjective civil rights. Journal of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1(68), 100–107.
Авторське право (c) 2025 М. В. Науменко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
