Національні та альтернативні доповіді щодо виконання Європейської соціальної хартії (переглянутої) як принцип додержання прав людини

Анотація

У статті розкрито основні положення Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року та її взаємозв’язок з Європейською соціальною хартією 1961 року. Основою методології дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Наголошено, що інтеграція України до європейського правового простору та виконання зобов’язань, узятих у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, вимагають гармонізації національного законодавства з європейськими нормами. Акцентовано на формах контролю за виконанням зобов’язань по хартіях, серед яких подання національних доповідей та процедура колективного оскарження. Скарги мають порушувати загальні питання щодо невідповідності закону або практики застосування одному чи декільком положенням хартій і не можуть бути подані щодо окремих ситуацій. Визначено порядок звітування державами-учасницями щодо виконання положень хартій. Зауважено на останніх змінах у правилах подання національних доповідей. Держави-учасниці, які не прийняли процедуру колективних скарг, звітують щодо однієї групи положень кожні два роки, які прийняли процедуру – кожні чотири роки. Доповіді повинні зосереджуватися на ситуації, що склалася на момент подання звіту, а також на діях, що вживаються або плануються для поліпшення ситуації, та включати інформацію про законодавчу базу, вжиті заходи, відповідні показники. Заздалегідь визначається обмежена кількість цільових питань, на які необхідно відповісти у звіті і які стосуються тільки положень, прийнятих державою. Акцентовано на перевагах ратифікації Додаткового протоколу, яким передбачено систему колективного оскарження, до якого Україна поки не приєдналась. Окреслено функції основних наглядових органів хартій – Європейського комітету із соціальних прав, Урядового комітету Європейської соціальної хартії та Європейського кодексу соціального забезпечення, а також роль Комітету міністрів і Парламентської асамблеї Ради Європи у процедурі оцінки імплементації хартій. Встановлено три основні етапи у процедурі звітування: вивчення звітів щодо відповідності / невідповідності ситуації положенням хартій; ухвалення висновку (надання рекомендацій у разі потреби); врахування наданих рекомендацій. Особливу увагу приділено механізму подання коментарів до національних (альтернативних) доповідей. Такі коментарі можуть містити додаткову або альтернативну інформацію з усіх питань, порушених у національній доповіді, або стосуватися окремого питання чи інформації, відсутньої в урядовій доповіді. Наголошено на ролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у процесі звітування щодо виконання положень хартій.