Теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника

Ключові слова: кримінальне провадження, досудове розслідування, криміналістична методика, криміналістична характеристика, захоплення заручника, представник влади, працівник правоохоронного органу.

Анотація

Широкомасштабна агресія російської федерації проти України спричинила зростання кількості людей, які перебувають в уразливому стані, зокрема прослідковується значне зростання кількості випадків зникнення людей і утримання їх як заручників. У зв’язку із цим актуалізується необхідність удосконалення методів розслідування захоплення представників влади або працівників правоохоронних органів як заручників. Під час розроблення та формування відповідної методики розслідування насамперед необхідно визначитися з криміналістичною характеристикою відповідного злочину.

Метою статті є формулювання поняття, з’ясування призначення, джерел формування та елементів криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: аналізу – для роботи з уже наявними поглядами науковців з питань криміналістичної характеристики; порівняння – для узагальнення інформації про захоплення людей як заручників як у світі, так і в Україні; науковий функціональний – під час визначення призначення криміналістичної характеристики.

У результаті проведеного дослідження встановлено існування напрацювань із формування різних методик розслідування кримінальних правопорушень, але методика розслідування захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника відсутня. Тому виникає необхідність насамперед у формуванні криміналістичної характеристики досліджуваних злочинів, що слугуватиме першою ланкою для створення методики розслідування.

Визначено поняття «криміналістична характеристика захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника». Це важлива складова криміналістичної методики, що являє собою детальний опис кримінального правопорушення, який слугуватиме основою для вирішення практичних завдань, що виникають під час проведення досудового розслідування. З’ясовано теоретичну та практичну роль криміналістичної характеристики, визначено два види джерел інформації, необхідної для її формування: про осіб, які володіють інформацією про вчинене кримінальне правопорушення, серед яких працівники правоохоронних органів, експерти та спеціалісти, інші учасники кримінального провадження; відповідні документи. Проаналізовано наукові позиції щодо визначення складу криміналістичної характеристики та виокремлено типові елементи криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: обстановку вчинення злочину, спосіб його вчинення, сліди злочину, знаряддя та засоби, особу потерпілого та особу злочинця.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. О. Гусєва, Харківський національний університет внутрішніх справ

Доктор юридичних наук, професор.
Кафедра криміналістики, судової експертології та домедичної підготовки.

Посилання

Akimov, M. O. (2009). Criminal and legal characteristics of hostage-taking under the legislation of Ukraine [Candidate thesis, National Academy of Internal Affairs].

Andrushko, A. V. (2017). Criminological Characteristics of Hostage-Taking. Law Review of Kyiv University of Law, 4, 213-218.

Antoshchuk, A. O. (2012). Forensic characteristics of the mother’s murder of her newborn child. Customs Business, 2(2), 430-433.

Baumann, C. E. (1973). The diplomatic kidnappings: A revolutionary tactic of urban terrorism. Martinus Nijhoff.

Borysenko, I. V. (2006). The identity of the victim as an element of the forensic characteristics of murders with dismemberment of the corpse. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 35, 142-149.

Chaplynska, Yu. A. (2019). The issue of essence and structure of forensic description of crimes. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 3, 194-198. https://doi.org/10.31733/2078-3566-2019-3-194-198.

Dolnik, A., & Fitzgerald, K. (2007). Negotiating hostage crises with the new terrorists. Gary Noesner. https://garynoesner.com/wp-content/uploads/2014/12/Foreword-for-DolnikFitzgerald.pdf.

Dyrud, P. J. (2021). Think Twice: Deterring Transnational Kidnapping Through Rescue [Doctoral dissertation, Harvard University Graduate School of Arts and Sciences].

Forest, J. J. F. (2012). Kidnapping by Terrorist Groups, 1970–2010: Is Ideological Orientation Relevant? Crime & Delinquency, 58(5), 769-797. https://doi.org/10.1177/0011128712452962.

Gleis, J. (2007). Israel’s struggle against Palestinian terror organizations. In J. Forest (Ed.), Countering terrorism and insurgency in the 21st century (pp. 408-429). Praeger Security International.

Gusieva, V. O. (2017). Criminal Characteristics of the Attempt on the Law Enforcement Officer’s Life. Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, 3, 211-216.

Husieva, V. O. (2021). Theoretical foundations of the methodology of investigating crimes against the authority of state authorities in the field of law enforcement [Doctoral dissertation, Kharkiv National University of Internal Affairs].

Kohutych, I. I. (2008). Criminalistics. Atika.

Kolesnichenko, A. N. (1965). Forensic characteristics of crimes. Kharkov.

Kolesnichenko, A. N. (1988). Forensic characteristics of crimes. Chapter II. Soviet criminalistics. Methodology for investigating certain types of crimes (V. K. Lysychenko, ed.). High school.

Kyrbiatiev, O. O. (2021). Criminal law protection of the professional activity of law enforcement officers [Doctoral dissertation, National Academy of Internal Affairs].

Maliarova, V. O. (2013). Investigation of crimes against morality in the field of sexual relations: theory and practice (S. M. Husarov, ed.). Dysa plus.

Maliarova, V. O. (2015). Forensic methodology: business relationship with other criminological characteristics. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 35(1), 111-113.

Olishevskyi, V. V. (2005). Investigation and prevention of kidnapping committed for selfish reasons [Candidate thesis, National University of Internal Affairs].

Orzhynska, E. (2021). Criminalistics characteristics of crime: consept and practical signification. Jurnalul Juridic National: Teorie şi Practică, 1(46), 99-102.

Saltevskyi, M. V. (2005). Forensic science (modern version). Kondor.

Shepitko, M. V. (2018). Problems of the formation of methodological and forensic tools in the structure of combating crimes in the sphere of justice. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 18, 73-80.

Shepitko, V. Yu. (2003). Criminalistics. Odysseus.

Shepitko, V. Yu. (2005). Criminalistics. Odysseus.

Starchenko, O. V., & Bubela, M. I. (2010). The essence and significance of forensic characteristics and its elements in the detection and investigation of crimes. Forum of Law, 4, 853-858. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2010_4_137.pdf.

Stepaniuk, R. L. (2013). Problems of forming the forensic characteristics of certain types and groups of crimes. Bulletin of Criminological Association of Ukraine, 5, 173-180.

Stepaniuk, R. L. (2014). The essence and practical significance of forensic characterization of crimes. Comparative and Analytical Law, 5, 386-388.

Voitovych, Ye. M. (2021). Methods of investigating the enforced disappearance of a person [Candidate dissertation, National Academy of Internal Affairs].

Voitovych, Ye. M., Tychyna, D. M., & Antoshchuk, A. O. (2022). Basics of the methodology of the investigation of the enforced disappearance of a person. 7BTs.

Vyhivskyi, I. M. (2021). Investigating the hostage taking [Candidate dissertation, National Academy of Internal Affairs].

Опубліковано
2023-06-29
Як цитувати
Гусєва, В. О. і Прокопенко, О. Ю. (2023) «Теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника», Право і безпека, 89(2), с. 121-132. doi: 10.32631/pb.2023.2.11.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають