Роль і напрями діяльності громадськості в реалізації антикорупційних реформ

Ключові слова: громадянське суспільство, громадськість, громадські організації, корупція, протидія корупції.

Анотація

Статтю присвячено важливій та актуальній темі – правовій характеристиці ролі й напрямів діяльності громадськості в реалізації антикорупційних реформ.

Протидія корупції завжди була важливим завданням для України. Доведено, що найбільш зацікавленим суб’єктом у сфері протидії корупції є громадськість. Саме члени громадянського суспільства прагнуть жити у правовій державі, де дійсно діє принцип верховенства права, де реалізуються принципи рівності, публічності та гласності. І саме від бажання та участі кожного члена громадянського суспільства залежить успішність антикорупційних змін.

Зазначено, що громадянське суспільство передбачає активну участь громадян у політичних процесах, цивільному діалозі та різноманітних громадських ініціативах. Його основна мета полягає в захисті прав та інтересів громадян, а також у нагляді за діяльністю владних структур і запобіганні можливим зловживанням.

Проаналізовано легальне та численні доктринальні визначення поняття «громадськість» і його складові в контексті антикорупційних реформ.

Обґрунтовано, що досвід залучення громадськості до реалізації антикорупційних реформ може бути успішним лише за умови, що представники публічної влади, бізнесу будуть відкритими та здійснюватимуть свою діяльність прозоро.

Наголошено на тому, що громадяни та громадські організації відіграють важливу роль у протидії корупції, оскільки вони служать захисниками суспільних інтересів, забезпечують незалежний нагляд, мобілізують громади, захищають викривачів, виступають за реформи політики та сприяють прозорості, підзвітності і належному управлінню. Зокрема, громадяни мають повноваження вимагати відповідальності, діяти як інформатори, впливати на політику та вибори, підвищувати обізнаність громадськості і пропагувати етичні цінності. Їхня участь є важливою для розвитку прозорих, підзвітних і вільних від корупції суспільств. Громадські організації також є важливими суб’єктами протидії корупції в Україні. Їх незалежний нагляд, адвокація, підтримка викривачів, аналіз політики та взаємодія з громадянами значною мірою сприяють просуванню прозорості, підзвітності та належного управління в країні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. С. Бондаренко , Сумський державний університет

Доктор юридичних наук, доцент.
Кафедра кримінально-правових дисциплін та судочинства.

Посилання

Abdullayev, V. A. (2021). The role of civil society in preventing and combating corruption. Public Administration and Customs Administration, 3(30), 5–13. https://doi.org/10.32836/2310-9653-2021-3.1.

Andreishyna, N. (2023, January 24). Confidence in anti-corruption bodies. Active group. https://activegroup.com.ua/2023/01/24/dovira-do-antikorupcijnix-organiv/.

Bader, M., Gus, O., Meleshevych, A., & Nesterenko, O. (2019). Anti-corruption activities of local public organizations: methods of influence. In O. Nesterenko (Ed.), Civil society vs. corruption in Ukraine (pp. 15–73). SPIRIT AND LETTER.

Basantsov, I. V., & Zubareva, O. O. (2016). Corruption in Ukraine: current realities and effective countermeasures. Sumy State University.

Bondarenko, O. S. (2021). The concept of criminal and legal anti-corruption. Sumy State University.

De Vries, C. E., & Solaz, H. (2017). The Electoral Consequences of Corruption. Annual Review of Political Science, 20, 391–408. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-052715-111917.

Elers, B., Giannakopoulos, A., & Tänzler, D. (2010). Citizens’ Participation and Anti-Corruption: the Advocacy and Legal Advice Centres of Transparency International and the EU-funded Research Project ‘ALACs’. In S. Wolf (Ed.), Anti-Corruption Regimes in Europe: Between Corruption, Integration, and Culture (pp. 179–194). Nomos-Verl.

Golden, M. (2010). Puzzles of political corruption in modern advanced democracies. In H. Magara (Ed.), Democracy and Accountability: Globalized Political Responsibility (pp. 184–199). Fukosha.

Ilienok, T. V. (2013). Combating corruption: international experience. Juridical Science, 2, 71–77.

Kablak, P. I. (2014). Some considerations regarding the definition of the concept of “public” in the context of establishing relations with the judiciary. Scientific notes of Lviv University of Business and Law, 12, 186–189.

Köbis, N. C., Iragorri-Carter, D., & Starke, C. (2018). A Social Psychological View on the Social Norms of Corruption. In: I. Kubbe, A. Engelbert (Eds), Corruption and Norms. Political Corruption and Governance (pp. 31–52). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-319-66254-1_3.

Mincigrucci, R., & Mazzoni, M. (2020, August 24–28). Civil Society and Corruption: Changes and Challenges. In ECPR General Conference 2020. https://ecpr.eu/Events/Event/PanelDetails/9960.

Motolinia, L. (2021). Electoral Accountability and Particularistic Legislation: Evidence from an Electoral Reform in Mexico. American Political Science Review, 115(1), 97–113. https://doi.org/10.1017/S0003055420000672.

Mungiu-Pippidi, A. (2022). Transparency and corruption: Measuring real transparency by a new index. Regulation and Governance, 17(4), 1094–1113. https://doi.org/10.1111/rego.12502.

Mykhailenko, V. (2022, October 10). Whistleblower participation in criminal proceedings through the prism of court practice. Legal Newspaper Online. https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/uchast-vikrivacha-u-kriminalnomu-provadzhenni-kriz-prizmu-sudovoyi-praktiki.html.

Myloserdna, I. M. (2019). The participation of civil society in combating corruption: experience of Central and Eastern European Countries. Political Life, 3, 37–43. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.3.6.

Nesterenko, O., Biletskyi, A., & Bader, M. (2019). The influence of local public organizations on the implementation of anti-corruption reforms in the regions of Ukraine. Summary of the monitoring report 12/2019. https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/zvit-210x210-1e.pdf.

Okafor, O. N., Adebisi, F. A., Opara, M., & Okafor, C. B. (2020). Deployment of whistleblowing as an accountability mechanism to curb corruption and fraud in a developing democracy. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 33(6), 1335–1366. https://doi.org/10.1108/AAAJ-12-2018-3780.

Onyshchuk, I. I. (2018). The methods of increasing quality and efficiency of influence of civil society institutions on the normal projecting of government authorities. ScienceRise: Juridical Science, 4(6), 9–15. https://doi.org/10.15587/2523-4153.2018.149740.

Shemshuchenko, Yu. S. et al. (1998). Law encyclopedia (Vol. 1). Ukrainian encyclopedia.

Toleikienė, R., Balciunas, S., & Juknevičienė, V. (2020). Youth Attitudes Towards Intolerance to Corruption in Lithuania. Scientific Papers of the University of Pardubice, 28(2). https://doi.org/10.46585/sp28020109.

Trepak, V. M. (2020). Civil society institutions as subjects of combating corruption in Ukraine. Scientific notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Juridical Sciences, 31(4), 204–211. https://doi.org/10.32838/1606-3716/2020.4/33.

Vian, T., Agnew, B., & McInnes, K. (2022). Whistleblowing as an anti-corruption strategy in health and pharmaceutical organizations in low-and middle-income countries: a scoping review. Global Health Action, 15(1). https://doi.org/10.1080/16549716.2022.2140494.

Yatskiv, I. Ya. (2021). Public appraisals of projects and current legal acts of public administration bodies of Ukraine as an instrument for their effectiveness provision. Investment: Practice and Experience, 18, 125–131. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.18.125.

Опубліковано
2023-12-25
Як цитувати
Бондаренко , О. С. (2023) «Роль і напрями діяльності громадськості в реалізації антикорупційних реформ», Право і безпека, 91(4), с. 82-94. doi: 10.32631/pb.2023.4.07.