Погляди Ніколло Макіавеллі на публічну безпеку

Ключові слова: Ренесанс, Реформація, публічна безпека, національна безпека, безпека, Нікколо Макіавеллі, державець.

Анотація

У статті досліджено та розкрито розуміння побудови концепцій феномена публічної безпеки у філософсько-правових поглядах Нікколо Макіавеллі.

У тогочасній Європі гарантування публічної безпеки було надзвичайно актуальним завданням практично для кожної держави, що передбачало турботу про індивідуальне спасіння людини, тобто пошук упевненості у вірі, на індивідуальному рівні, а на колективному рівні – піклування про захист підданих від насильства, війни, несправедливості, голоду, зростання цін, злиднів, турбота про суспільний добробут у найширшому розумінні. Акцентовано, що одна з найбільш популярних та докладно опрацьованих концепцій публічної безпеки того часу була запропонована видатним італійським мислителем, дипломатом і політичним діячем Нікколо Макіавеллі (1469–1527). Довкола її змісту, сенсу та спрямованості точилися і досі точаться гострі наукові дискусії, які торкаються окремих спірних моментів безпекової концепції та допомагають краще з’ясувати важливі нюанси макіавеллівського бачення публічної безпеки і ключових інструментів її гарантування.

За результатами дослідження зроблено висновок, що безпековій концепції Макіавеллі властиві раціоналізм, секуляризм, прагматизм, націоналізм, акцент на поєднанні силових та правових елементів із переважанням перших, інституційних та особистісних чинників публічної безпеки з пріоритетом перших, інструментів психологічного тиску (залякування, щоб тримати в покорі народ), військової сили і дипломатії (щоб запобігати зовнішнім загрозам), розмежуванні етики та політики у сфері публічної безпеки, збалансованому ставленні до необхідності підтримання внутрішньої і зовнішньої безпеки, високій оцінці історичного досвіду гарантування безпеки в античності та в сучасних йому централізованих і абсолютистських державах на ранньому етапі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ю. О. Загуменна, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кандидат юридичних наук, доцент.
Кафедра теорії та історії держави і права.

Посилання

Allen, J. W. (1928). A History of Political Thought in the 16th Century. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203706091.

Berd, M. (2019). S.P.Q.R. History of Ancient Rome (O. Demianchuk, Transl.). BookChef.

Ilodigwe, D. (2019). Machiavelli and the Limits of Realism in International Relations. Journal of International Relations and Foreign Policy, 7(1), 20–38. https://doi.org/10.15640/jirfp.v7n1a3.

Korab-Karpowicz, W. J. (2023). Political Realism in International Relations. In E. N. Zalta, U. Nodelman (Eds.), Stanford Encyclopedia of Philosophy. Stanford University. https://plato.stanford.edu/entries/realism-intl-relations/.

Kresin, O. V. (2017). Formation of the theoretical foundations of comparative legal research in the second half of the XVIII – the first third of the XIX century: comparative conceptualization. Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine; Logos.

Leung, J. (2012). Machiavelli and International Relations Theory. Glendon Journal of International Studies, 1, 3–13.

Levchuk, I. I. (2009). The phenomenon of social order – historical and political interpretation. Actual Problems of Politics, 36, 316–326.

Machiavelli, N. (1950). The Prince and The Discourses. Modem Library.

Machiavelli, N. (1965a). Discourses on the First Decade of Titus Livius. In A. H. Gilbert (Transl.), Machiavelli: The Chief Works and Others (Vol. 1). Duke University Press.

Machiavelli, N. (1965b). Discourses on the First Decade of Titus Livius. In A. H. Gilbert (Transl.), Machiavelli: The Chief Works and Others (Vol. 2). Duke University Press.

Machiavelli, N. (2007). Florentine Histories. Il Principe (A. Perepadi, Transl.). Folio.

Nederman, C. J., & Gómez, T. V. (2002). Between Republic and Monarchy? Liberty, Security, and the Kingdom of France in Machiavelli. Midwest Studies in Philosophy, 26, 82–93. http://doi.org/10.1111/1475-4975.261055.

Pocock, J. G. A. (1975). The Machiavellian Moment: Florentine Political Thought and the Atlantic Republican Tradition. Princeton University Press.

Sabine, G. H. (1961). A History of political theory. Holf, Rinehart and Winston.

Skinner, Q. (1978). The Foundations of Modern Political Thought (Vol. I). Cambridge University Press.

Skinner, Q. (1992). Great Political Thinkers: Machiavelli. Oxford University Press.

Strauss, L. (1958). Thoughts on Machiavelli. The Free Press.

Woodley, S. (2016, May 19). Machiavelli and the Politics of Fear. ERLC. https://erlc.com/resource-library/articles/machiavelli-and-the-politics-of-fear/.

Woolf, G. (1993). Roman peace. In J. Rich, G. Shipley (Eds), War and Society in the Roman World. Routledge.

Yigzaw, T. D. (2017). Reason of state in the philosophical works of Niccolo Machiavelli. African Journal of History and Culture, 9(10), 78–84. https://doi.org/10.5897/AJHC2017.0379.

Zagumenna, Yu. O. (2021). Conceptualization of the Phenomenon of National Security in Theoretical and Legal Science: Features of Modern Methodology. Forum of Law, 66(1), 37–55. http://doi.org/10.5281/zenodo.4486522.

Опубліковано
2023-12-25
Як цитувати
Загуменна, Ю. О. (2023) «Погляди Ніколло Макіавеллі на публічну безпеку», Право і безпека, 91(4), с. 119-128. doi: 10.32631/pb.2023.4.10.