Правове регулювання впровадження освіти в Кутаї-Картанегарі на основі освітньої політики

  • Х. Хайран Університет Мулаварман
  • А. Айні Університет Кутай Картанегара
  • Б. Сусіло Університет Кутай Картанегара
Ключові слова: регулювання, імплементація, освіта, політика, місцеве самоврядування, Кутаї-Картанегара.

Анотація

У дослідженні розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює реалізацію освітньої політики в Кутаї-Картанегарі. Регентство Кутаї-Картанегарі, в нашому випадку Регіональний уряд, упроваджувало різну політику в галузі освіти в Кутаї-Картанегарі. У статті використано емпіричну юридично-правову методологію, зокрема метод дослідження, який використовує законодавчі положення, пов’язані з науковими дослідженнями та польовими дослідженнями щодо реалізації політики в галузі освіти в регентстві Кутаї-Картанегара. Результати дослідження свідчать, що реалізація освітньої політики в регентстві Кутаї-Картанегара здійснюється відповідно до повноважень, наданих Законом «Про регіональне управління» від 2014 р. № 23. Надання освіти здійснюється як обов’язкова супутня та базова послуга. Це ґрунтується на підп. «а» п. 1 ст. 12 Закону «Про регіональне самоврядування». Реалізація освіти вимагає бюджету, який використовується для діяльності в контексті збільшення людських ресурсів відповідно до мандату, викладеного у п. 4 ст. 31 Конституції 1945 р., в якому йдеться про те, що держава надає пріоритет бюджету на освіту в розмірі не менше двадцяти відсотків державного бюджету доходів і витрат, а також регіональних бюджетів доходів і витрат для задоволення потреб національної освіти. Освітня політика в Кутаї-Картанегарі ґрунтується на зобовєязанні уряду регентства Кутаї-Картанегара збільшити людські ресурси через освіту, особливо формальну, що має на меті визначити бюджетні асигнування на освіту в розмірі 20 % від Регіонального бюджету доходів і видатків (РБДВ).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Х. Хайран, Університет Мулаварман

Бакалавр права, магістр права,

юридичний факультет.

А. Айні, Університет Кутай Картанегара

Бакалавр соціальних наук, магістр наук, доктор,

аспірантура,

навчальна програма з державного управління.

Б. Сусіло, Університет Кутай Картанегара

Бакалавр тваринництва, магістр сільського господарства, доктор,

сільськогосподарський факультет.

Посилання

Abroskin, V. V. (2020). Educational Function of the State as an Object of Administrative and Legal Regulation. Law and Safety, 1(76), 39–45. https://doi.org/10.32631/pb.2020.1.05

Amri, U., Rifma, R., & Syahril, S. (2021). Consistency of Education Policy in Indonesia. Edukatif Jurnal Ilmu Pendidikan, 3(2), 2200–2205. https://doi.org/10.31004/edukatif.v3i5.778.

Dunn, W. (2002). Analisis Kebijakan Publik. Gadjah Mada University Press.

Friedman, L. M. (1969). Legal Culture and Social Development. Law & Society Review, 4(1), 29–44. https://doi.org/10.2307/3052760

Gamal Abdul Aziz, E. R. (2016). Faktor Faktor Yang Mempengaruhi Kemiskinan Di Kabupaten Kutai Kartanegara. Inovasi: Jurnal Ekonomi Keuangan, dan Manajemen, 12(1), 2528–1097. https://journal.feb.unmul.ac.id/index.php/INOVASI/article/view/798/72.

Grindle, M. (1980). Politics and Policy Implementation in The Third World. Princnton University Press.

Keith, D., Frederick, W., & Post, J. (1998). Business and society: Corporate strategy, public policy, ethics (6th ed.). McGraw-Hill Publishing Company.

Kristiansen, S., & Pratikno. (2006). Decentralising Education in Indonesia. International Journal of Educational Development, 26(5), 513–531. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2005.12.003.

Kuncoro, M. (2004). Otonomi & Pembangunan Daerah, Reformasi, Perencanaan, strategi, dan Peluang. Erlangga.

Pabat, O. V. (2020). Specific Features of Legal Regulation of Local Taxes and Fees. Law and Safety, 4(79), 44–47. https://doi.org/10.32631/pb.2020.4.06.

Pevko, S. G. (2023). Axiology of law in civil society. Law and Safety, 3(90), 143–153. https://doi.org/10.32631/pb.2023.3.12.

Rumiartha, I. N. P. B., Astariyani, N. L. G., & Amaral, A. M. (2022). The Comparative Law on the Distribution of Power in the 1945 Constitution of the Republic of Indonesia and the Constitution of the Republic Timor Leste. Jurnal IUS Kajian Hukum Dan Keadilan, 10(3), 541–554. https://doi.org/10.29303/ius.v10i3.1134

Rumiartha, I. N. P. B., Astariyani, N. L. G., & Indradewi, A. A. S. (2022). Human Rights of Indigenous People in Indonesia: A Constitutional Approach. Journal of East Asia and International Law, 15(2), 395–402. https://doi.org/10.14330/jeail.2022.15.2.10.

Subarsono, A. G. (2005). Analisis Kebijakan Publik. Pustaka Pelajar.

Todaro, M. P., & Smith, S. C. (2012). Economic Development (11th ed.). Pearson.

Опубліковано
2024-03-29
Як цитувати
Хайран, Х., Айні, А. і Сусіло, Б. (2024) «Правове регулювання впровадження освіти в Кутаї-Картанегарі на основі освітньої політики», Право і безпека, 92(1), с. 133-141. doi: 10.32631/pb.2024.1.12.