FEATURES OF STRATEGIC PLANNING AND TARGETED PROGRAMMING WITHIN THE DEFENSE SECTOR OF UKRAINE
Abstract
It has been determined that strategic planning is the activity of competent subjects for the development and implementation of the main directions and plans of the public administration for forecasting, planning and programming of the state policy in the defense sector aimed at ensuring the national security and defense of the state. The list of the tasks of strategic planning has been formulated. The necessity of incorporating state enterprises, institutions and organizations into defense planning subjects has been grounded in order to harmonize the legislation in the defense sector by making appropriate amendments and alterations to the legislative acts regulating this issue.
It has also been determined that elements of the strategic planning system are: 1) defense planning; 2) economic planning; 3) social planning; 4) military planning; 5) technical planning; 6) target programming. The content of each element of the strategic planning system has been revealed.
The subjects of strategic planning are the competent public administration agencies that are empowered in the defense sector as part of the substantiation of the perspectives for the development of military command and other military formations taking into account the nature of actual and potential threats in the defense sector and economic capabilities of the state, with the indication of concrete measures, executors and the timing of their implementation in order to ensure the necessary level of state defense, the integrity of its borders and sovereignty.
The definition of the concept of “principles of strategic planning” has been provided, and the author has offered to include the following principles: unity and integrity; separation of powers; continuity and continuity; balance of the strategic planning system; the effectiveness and efficiency of strategic planning; responsibility of the participants in strategic planning; transparency (openness) of strategic planning; realism; resource security; measurability of goals; matching metrics to goals; targeted programming; systematic and parallel of the process of strategic planning with the preservation of collegiality in decision-making; continuity of management of the strategic planning process; timeliness and adequacy of measures to protect Ukraine’s national interests from external and internal threats in the military sphere; state-guaranteed organizational, technical, methodological, informational, material and financial provision for the implementation of plans and state programs in the defense sector and ensuring their effective use.
According to the author, targeted programming in the defense sector is a professional activity of the subjects of strategic planning for the development and implementation of state and municipal development programs of the state and ensuring its defense capability, which are contained in the strategic planning documents and are developed for a specifically defined purpose.
It has been clarified that the purpose of targeted programming is: a) definition of strategic settings in the defense sector; b) substantiation of requirements in qualitative and quantitative composition of armament; c) the establishment of priorities for solving the problems of defense by software methods; d) rational allocation of resources into targeted integrated programs in accordance with established priorities; e) assessing the conformity of the results achieved with the objectives and implementation of, if necessary, adjusting the allocation of appropriations.
Downloads
References
Концепція Державної цільової оборонної програми утилізації озброєння, військової техніки та іншого військового майна (крім звичайних видів боєприпасів та компонентів рідкого ракетного палива) на період до 2017 року: затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 № 996-р // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2012-р (дата звернення: 22.05.2017).
Про організацію оборонного планування: закон України від 18.11.2004 № 2198-IV // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-15 (дата звернення: 18.05.2017).
Про місцеве самоврядування в Україні: закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. Відомості Верхов¬ної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
Кодекс адміністративного судочинства України: закон України від 06.07.2005 № 2747-IV // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (дата звернення: 30.05.2017).
Гнидюк Н. Публічна адміністрація як об’єкт структурних змін. Збірник наукових праць УАДУ. 2001. Вип. 1. С. 202–212.
Рудой К. М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2004. 21 с.
Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції. Форум права. 2007. № 2. С. 11–19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2007_2_4 (дата звернення: 10.05.2017).
Пухтецька А. А. «Європейський адміністративний простір» як новела української адміністративно-правової науки: понятійно-термінологічна характеристика. Юридична Україна. 2006. № 8. С. 41–45.
Беньо М. В. Вплив теорії публічної адміністрації на розвиток адміністративного права (приклад Польщі). Законодавство України. Науково-практичні коментарі. 2006. № 7. С. 8–12.
Райт Г. А. Державне управління. Київ: Основи, 1994. 191 с.
Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Атіка, 2003. 576 с.
Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. Львів: Літопис, 2002. 196 с.
Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретич¬ної дискусії. Право України. 2003. № 5. С. 117–122.
Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. Київ: Центр сприяння інститут. розвитку держ. служби, 2005. 254 с.
Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: указ Президента України від 09.12.2010 № 1085 // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: (дата звернення: 02.06.2017).
Колпаков В. Про публічні адміністрації. Право України. 2003. № 5. С. 28–31.
Про затвердження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг якими не поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 № 70-р // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2014-р (дата звернення: 12.05.2017).
Біла книга – 2013. Збройні Сили України / М-во оборони України; робоча група: С. Вдовенко, М. Куцин, О. Ліщинський та ін. Київ, 2013. 76 с.
Аскаров В. Х., Масловський С. С. Нові підходи до організації системи оборонного планування в Збройних Силах України. Оборонний вісник. 2010. № 1. С. 6–12.
Кучкаров З. А. БОР – Бюджетирование, ориентированное на результат. Обзор систем организационного управления – предшественников. Системное управление. Проблемы и решения. 14.02.2016. Спецвып. 3. URL: http://www.supir.ru/index.php?m=articles&article_id=17 (дата звернення: 18.05.2017).
Московский А. М. Военно-техническая политика государства: современный этап и тенденции развития. М.: Воен. парад, 2006. 304 с.
Алфимов С. М. Буренок В. М., Ивлев А. А. Методика определения потребных объемов ассигнований на программу развития базовых военных технологий. Военная мысль. 2006. № 10. С. 17–29.
Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. М.: Сов. радио, 1974. 280 с.
Радвик Б. С. Военное планирование и анализ систем. М.: Воениздат МО СССР, 1972. 200 с.
Буренок В. М., Ляпунов В. М., Мудров В. И. Теория вооружения / под ред. A. А. Рахманова. М.: 46 ЦНИИ МО РФ, 2002. 234 с.
Золотов И. Ю. О методологических подходах к созданию системы сравнительного анализа уровня развития отечественных и зарубежных исследований и технологий // Научные проблемы национальной безопасности Российской Федерации. М.: МАИК «Наука / Интерпериодика», 2002. Вып. 3. С. 205–209.
Викулов С. Ф. Вопросы эволюции методологии программно-целевого планирования развития слож¬ных систем. Вестник Военного финансово-экономического университета. 2006. № 1 (5). С. 31–34.
Райзберг Б. А., Лобко А. Г. Программно-целевое планирование и управление: учебник. М.: Инфра-М, 2002. 428 с.
Copyright (c) 2017 V. V. Sokurenko
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.