Организационные и криминалистические аспекты работы с электронными доказательствами
Аннотация
На примере украинского опыта работы правоохранительных органов проанализированы особенности работы с электронными (цифровыми) доказательствами. Особое внимание сфокусировано на вопросах, связанных с формализацией и изучением содержания электронных следов преступления, а также на улучшении организации работы с электронными доказательствами. Обоснована позиция о необходимости приобретения навыков и знаний работы с электронными доказательствами обычными правоохранителями. Обозначено, что природа и механизм формирования электронных данных позволяют рассматривать их как отдельный вид доказательств, а определенные в действующем украинском законодательстве формы их фиксации в настоящее время не являются совершенными. Акцентировано внимание на особенностях работы с ответами учреждений, предприятий, организаций, изъятыми образами и данными с носителей, банками данных, комбинациями перечисленного. Предложенные решения учитывают опыт, приобретенный во время участия в проекте по взаимодействию представителей высших учебных заведений и полиции по расследованию преступлений.
Скачивания
Литература
Виявлення, попередження та розслідування злочинів торгівлі людьми, вчинених із застосуванням інформаційних технологій : навч. курс / А. Вінаков, В. Гузій та ін. Київ, 2017. 148 с.
Волков О. О. Основні джерела криміналістично значимої інформації про злочини, пов’язані зі шкідливими програмними засобами. Innovative Solutions in Modern Science. 2020. № 3 (22). URL: https://naukajournal.org/index.php/ISMSD/article/download/1537/1617 (Accessed: 06.08.2021).
Керівництво з розслідування злочинів : наук.-практ. посіб. / В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків : Одіссей, 2009. 960 с.
Коваленко А. В. Особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування посягань на життя та здоров’я журналіста. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 1 (88). С. 182–191.
Коршенко В. А. Деякі особливості поводження з комп’ютерними засобами під час проведення слідчих дій. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2002. Вип. 18. С. 51–55.
Манжай О. В. Особливості огляду засобів комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2016. Вип. 3 (74). С. 111–120.
Манжай О. В. Способи та інструменти обробки даних великого об’єму в роботі правоохоронних органів // Протидія кіберзагрозам та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЕ в Україні. Харків, 2019. С. 178–180.
Моісеєв О. М. Залучення спеціаліста до розслідування комп’ютерних злочинів // Правові основи захисту комп’ютерної інформації від протиправних посягань : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 22 груд. 2000 р.) / МВС України, Донецьк. ін-т внутр. справ. Донецьк, 2001. С. 81–85.
Стратонов В. М., Захарченко С. О. Слідчі огляди у злочинах, скоєних з використанням комп’ютерної техніки. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. Вип. 24. С. 49–55.
Baker B. Is it complex environments or complex systems that undermines police reform in developing countries? Police Practice and Research. 2018. No. 19 (4). Pp. 398–410. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1453982.
Brent J. J., Kraska P. B. Moving Beyond our Methodological Default: A Case for Mixed Methods. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 412–430. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516562.
Casey E. The Chequered Past and Risky Future of Digital Forensics. Australian Journal of Forensic Sciences. 2019. No. 51 (6). Pp. 649–664. DOI: https://doi.org/10.1080/00450618.2018.1554090.
Harkin D., Whelan C., Chang L. The challenges facing specialist police cyber-crime units: an empirical analysis. Police Practice and Research. 2018. No. 19 (6). Pp. 519–536. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2018.1507889.
Marshall A. M., Miller P. CaseNote: Mobile phone call data obfuscation & techniques for call correlation. Digital Investigation. 2019. No. 29. Pp. 82–90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diin.2019.03.004.
Quick D., Choo K.-K. R. Digital forensic intelligence: Data subsets and Open Source Intelligence (DFINT+OSINT): A timely and cohesive mix. Future Generation Computer Systems. 2018. No. 78. Pp. 558–567. DOI: https://doi.org/10.1016/j.future.2016.12.032.
Ribaux O. Reframing Forensic Science and Criminology for Catalyzing Innovation in Policing Practices. Policing: A Journal of Policy and Practice. 2019. No. 13 (1). Pp. 5–11. DOI: https://doi.org/10.1093/police/pax057.
Rojek J., Alpert G., Smith H. The utilization of research by the police. Police Practice and Research. 2012. No. 13 (4). Pp. 329–341. DOI: https://doi.org/10.1080/15614263.2012.671599.
Rosenbaum D. P. Police research: merging the policy and action research traditions. Police Practice and Research. 2010. No. 11 (2). Pp. 144–149. DOI: https://doi.org/10.1080/15614261003593203.
Tewksbury R., Dabney D. A., Copes H. The Prominence of Qualitative Research in Criminology and Criminal Justice Scholarship. Journal of Criminal Justice Education. 2010. No. 21 (4). Pp. 391–411. DOI: https://doi.org/10.1080/10511253.2010.516557.
Copyright (c) 2021 А. В. Манжай, А. О. Потыльчак, И. А. Манжай
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
