Процесуальні аспекти роботи з електронними доказами

Ключові слова: електронні докази, процесуальні аспекти, криміналістичні аспекти, протидія злочинності, Україна.

Анотація

Проведено аналіз процесуальних аспектів вилучення, фіксації та аналізу електронних слідів учинення злочину. Проаналізовано окремі статистичні дані стосовно осіб, засуджених за статтями 361–363-1 Кримінального кодексу України. Розглянуто історію становлення інституту електронних доказів. Акцентовано увагу на тому, що нині існує два основних аспекти проблеми поводження з електронними доказами під час розслідування. Перший аспект стосується формалізації електронних доказів, другий – роботи з їх змістом. За допомогою методу системного аналізу вивчено внутрішню структуру електронних доказів та формування порядку опрацювання окремих елементів електронних даних. Окреслено теоретичне підґрунтя для розуміння сутності електронних доказів. Наголошено на недостатній урегульованості питання роботи з електронними доказами у кримінальному процесі. Констататовано, що електронний документ – це лише окремий випадок електронних доказів. Розкрито окремі процесуальні аспекти огляду електронного документа та наведено декілька прикладів. Доведено позицію, що жодна форма огляду на сьогодні не може бути застосована достатньо переконливо у кримінальному процесі України для фіксації електронних доказів, адже правоохоронцям насправді доводиться мати справу з новою сутністю, яка має відмінні від класичних доказів зміст і форму. Зазначено, що природа електронних даних, механізм формування дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації нині не є досконалими. Доведено, що під час роботи в мережі правоохоронні органи можуть зафіксувати лише проєкцію оригінального електронного документа як окремого випадка електронних доказів, при цьому таку проєкцію не можна вважати оригіналом. Проаналізовано спосіб фіксації електронних доказів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем. Вивчено окремі законопроєкти, спрямовані на унормування особливостей роботи з електронними слідами злочинів у кримінальному процесі. Наведено авторську позицію щодо загального порядку фіксації окремих видів електронних доказів у сучасних умовах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

О. В. Манжай, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кандидат юридичних наук, доцент.
К
афедра протидії кіберзлочинності (завідувач).

А. О. Потильчак, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра оперативно-розшукової діяльності та розкриття злочинів (здобувач).

І. В. Манжай, Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчальний відділ (завідувач).

Посилання

Alieksieieva-Protsiuk, D. O., & Bryskovska, O. M. (2018). Electronic Evidence in Criminal Procedure: Concepts, Signs and Problem Aspects of Application. Scientific Journal of Public and Private Law, 2, 247–253.

Bennett, D. (2012). The Challenges Facing Computer Forensics Investigators in Obtaining Information from Mobile Devices for Use in Criminal Investigations. Information Security Journal: A Global Perspective, 21(3), 159–168. https://doi.org/10.1080/19393555.2011.654317.

Casey, E. (2019). Interrelations Between Digital Investigation and Forensic Science. Digital Investigation, 28. https://doi.org/10.1016/j.diin.2019.03.008.

Casey, E. (2019). Trust in Digital Evidence. Digital Investigation, 31. https://doi.org/10.1016/j.fsidi.2019.200898.

Khyzhniak, Ye. S. (2017). Examination Features of Electronic Documents in the Investigation of Criminal Offenses. State and regions, 4(58), 80–85.

Losavio, M., Seigfried-Spellar, K. C., & Sloan, J. J. (2016). Why Digital Forensics is Not a Profession and How It Can Become One. Criminal Justice Studies, 29(2), 143–162. https://doi.org/10.1080/1478601x.2016.1170281.

Malakhova, O. V. (2017). On the Issue of Examination of the Internet Pages Content by the Parties of Criminal Proceedings. Herald of Criminal Justice, 2, 64–69.

Manzhai, O. V. (2009). The Using of Cyberspace in Special Investigation Activity. Law and Safety, 4(31), 215–219.

Orlov, Yu. Yu., & Cherniavskyi, S. S. (2017). Electronic Projection as a Source of Evidence in Criminal Proceedings. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 1(13), 12–22.

Palmer, G. et al. (2001). A Road Map for Digital Forensic Research (August 7–8, 2001). https://dfrws.org/wp-content/uploads/2019/06/2001_USA_a_road_map_for_digital_forensic_research.pdf.

Stolitnii, A. V., & Kalancha, I. H. (2019). Generation of the Institute of Electronic Evidence in the Criminal Process of Ukraine. Problems of Legality, 146, 179–191.

Tsekhan, D. M. (2013). Digital Evidence: Concepts, Features and Place in the Evidence System. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Jurisprudence, 5, 256–260.

Vincze, E. A. (2016). Challenges in Digital Forensics. Police Practice and Research, 17(2), 183–194. https://doi.org/10.1080/15614263.2015.1128163.

Опубліковано
2021-09-29
Як цитувати
Манжай, О. В., Потильчак, А. О. і Манжай, І. В. (2021) «Процесуальні аспекти роботи з електронними доказами», Право і безпека, 82(3), с. 13-18. doi: 10.32631/pb.2021.3.01.