Чинники девіантної поведінки правосвідомого суспільства
Анотація
У статті досліджено питання онтології факторів, що зумовлюють виникнення та розвиток девіантної поведінки. Враховуючи різноманітність поняття девіантності, всебічно досліджено це соціальне явище. За результатами дослідження створено онтологію цього явища. Девіантна поведінка являє собою вид суспільної поведінки всупереч встановленим правилам, що існують у суспільстві. Вона є неприйнятною для суспільства, держави, порушує їхні інтереси, норми моралі, етики, права тощо. Розглянуто девіантність поведінки саме в контексті протиправності діяння, тобто в контексті порушення правових норм, які існують у суспільстві та державі. Іншою складовою досліджуваного питання є правосвідомість, яка відіграє важливу роль, бо вона є фактором утримання від протиправності діяння. Проаналізовано погляди науковців, зроблено висновок щодо дефініції поняття «правосвідомість». Правосвідомість – одна з форм суспільної свідомості, яка полягає у здатності особи розуміти наявність правових норм, необхідність їх дотримання та втілення в життя. Залежно від рівня правосвідомості визначається потенційна можливість особи до вчинення протиправної поведінки. Отже, необхідно підтримувати належний рівень правосвідомості в суспільстві з метою зниження кількості випадків протиправної поведінки. Тут постає питання визначення факторів, що впливають на виникнення девіантної поведінки. Враховуючи те, що людина є соціальною істотою, яка взаємодіє з іншими людьми, одним із факторів впливу на неї є соціальне середовище, в якому вона перебуває (сім’я, друзі, колеги тощо). Крім цього, на свідомість людини впливає інформаційне поле, тобто медіа. Отже, суспільство та інформаційна політика держави є одними з головних факторів впливу на людину. Поведінка людини формується залежно від інформації, яка впливає на неї, а така інформація формується на підставі ефективності дотримання законодавства органами влади та їхнього авторитету в суспільстві.
Завантаження
Посилання
Andriiv, I. K. (2002). Causes of juvenile delinquency in the light of criminological theories. Bulletin of Lviv University, 37, 467–475.
Bachynin, V. A. (2000). Moral and legal philosophy. Folio.
Booth, A., & Osgood, D. W. (1993). The influence of testosterone on deviance in adulthood: assessing and explaining the relationship. Criminology, 31(1), 93–117. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1993.tb01123.x.
Burdin, V. M. (2004). Peculiarities of criminal responsibility of minors in Ukraine. Atika.
Bytiak, Yu. P., Yakoviuk, I. V., Petryshyn O. V. et al. (2007). Legal culture in the conditions of the formation of civil society. Right.
Dzhuzha, O. M., Mykhailenko, P. P., Kulyk, O. H. et al. (2001). Criminology course. General part (O. M. Dzhuzha, Ed.). Yurinkom Inter.
Dzhuzha, O. M., Vasylevych, V. V., Hida, O. F. et al. (2011). Crime prevention (O. M. Dzhuzha, Ed.). Atika.
Glueck, S., & Glueck, E. (1956). Physique and delinquency. Harper.
Hill, J. P. (1980). Understanding early adolescence: A framework. Center for Early Adolescence.
Hovorun, T. V., & Kikinedzhi, O. M. (2004). Gender psychology. Academy.
Hupalovska, V. (2012). Addiction as a form of dependent behavior: the problem of definition. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Psychology. Pedagogy. Social Work, 4, 6–10.
Kalynovskyi, Yu. Yu. (2009). Legal awareness and legal culture as objects of philosophical and legal discourse. Right.
Katsavets, R. S. (2019). Age psychology. Alerta.
Kivenko, N. V., Lanovenko, I. I., & Melnyk, P. V. (2002). Deviant behavior: a modern paradigm. Academy of the State Tax Service of Ukraine.
Krohn, M. D., Akers, R. L., Radosevich, M. J., & Lanza-Kaduce, L. (1980). Social status and deviance. Criminology, 18(3), 303–318. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1980.tb01367.x.
McGloin, J. M., & Thomas, K. (2016). Incentives for collective deviance: group size and changer in perceived risk, cost, and reward. Criminology, 54(3), 459–486. https://doi.org/10.1111/1745-9125.12111.
Papucha, M. V. (2001). Psychology of early youth. NDPU.
Podilnyk, O. M. (2004). Peculiarities of criminality of juvenile women. Issues of Crime Prevention, 8, 124–126.
Safin, O. D., & Baida, S. P. (2021). Psychology of deviant behavior of the individual. Visavi.
Simons, R. L., Johnson, C., Conger, R. D., & Elder, G. (1998). A Test of latent trial versus lifecourse perspectives on the stability of adolescent antisocial behavior. Criminology, 36(2), 217–244. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1998.tb01247.x.
Skakun, O. F. (2001). Theory of the state and law. Konsum.
Stark, R. (1987). Deviant places: a theory of ecology of crime. Criminology, 25(4), 893–910. https://doi.org/10.1111/j.1745-9125.1987.tb00824.x.
Stepanov, O. M. (2006). Psychological encyclopedia. Akademvydav.
Varyvoda, K. S. (2016). Information security of teenagers in the Internet network. Young Scientist, 3, 365–368.
Volynka, K. H. (2003). General theory of the state and law. MAUP.
Авторське право (c) 2024 С. Г. Певко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.