Критерії допустимості цифрових (електронних) доказів у кримінальному процесі
Анотація
Статтю присвячено розгляду сучасних проблем визначення допустимості цифрових (електронних) доказів у кримінальному процесі. Зважаючи на важливість окресленої проблематики, основною метою дослідження визначено надання характеристики кожній складовій допустимості таких доказів, а саме: належне джерело отримання, належний суб’єкт і належний спосіб збирання. Наголошено, що найбільшою доктринальною проблемою, яка створює перепону у визначенні таких критеріїв, є відсутність єдиного наукового бачення щодо поняття цифрових (електронних) доказів та визначення їх джерела. Констатовано наявність трьох наукових підходів до вирішення цієї проблеми, з урахуванням чого висловлено авторську позицію щодо можливих шляхів її вирішення. Розкрито окремі практичні аспекти, пов’язані з проблемами дотримання критеріїв допустимості цифрових (електронних) доказів під час розслідування кримінальних правопорушень.
На основі системного аналізу наукового доробку та судової практики визначено, що складність вирішення проблемних аспектів допустимості цифрових (електронних) доказів пов’язана з їхньою складною технічною природою. Це зумовлено тим, що цифрові (електронні) докази містять абстрактні технічні та математичні моделі, характеризуються специфічними умовами виникнення, існування, копіювання та зберігання, що суттєво відрізняє їх від інших видів доказової інформації.
Доведено, що під час визначення цифрових (електронних) доказів слід відобразити таку обов’язкову їхню ознаку, як релевантність щодо певного кримінального провадження. Означене пояснено тим, що у кримінальному процесі цифровим (електронним) доказом може бути лише та інформація, яка має безпосереднє значення для певного кримінального провадження. Іншою обов’язковою складовою дефініції «цифровий (електронний) доказ» має бути вказівка на його специфічну природу. При цьому недоцільним визнано підхід, коли у визначеннях паралельно вказують на електронний характер такої інформації та її концентрацію на певному електронному носієві. Інформація, яка міститься на певному електронному носієві, є електронною, а не якоюсь іншою. Інакше це призводить до дублювання та є логічною помилкою. Запропоновано джерелом цифрових (електронних) доказів вважати цифровий (електронний) об’єкт, за допомогою якого ця доказова інформація була створена, зафіксована або передана.
До недоліків чинного кримінального процесуального законодавства України віднесено відсутність офіційного визначення цифрових (електронних) доказів та їхніх джерел, на відміну від цивільного процесуального та адміністративного процесуального законодавства. Проте запропоновані законодавцем визначення містять недоліки. Зокрема, у закріплених дефініціях цифрових (електронних) доказів міститься невиправдане протиставлення суміжних понять «інформація», «дані» та «відомості».
Завантаження
Посилання
Ablamskyi, S. Ye., & Koniushenko, Ya. Yu. (2023). Strategic Management of Crime Prevention in Ukraine. Forum of Law, 1(74), 122–131. https://doi.org/10.5281/zenodo.769951.
Ablamskyi, S. Ye., Havryliuk, L. V., Drozd, V. G., & Nenia, O. V. (2021). Substantial Violation of Human Rights and Freedoms as a Prerequisite for Inadmissibility of Evidence. Justicia, 26(39), 47–56. https://doi.org/10.17081/just.26.39.4819.
Bilousov, A. S. (2008). Forensic analysis of computer malware objects [Candidate thesis, Taras Shevchenko Kyiv National University].
Chuprikova, I. L. (2017). Admissibility of evidence in light of the new Criminal Procedure Code [Candidate dissertation, National University “Odesa Law Academy”].
Fihurskyi, V. M. (2023). Evidence in electronic form in criminal proceedings. Galician Studies: Legal Sciences, 4, 97–105. https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2023-4-14.
Hutnyk, A. V., Khytra, A. Ya. (2022). Criminal procedural and forensic basics of using electronic documents in evidence. LvSUIA.
Kalancha, I. H., & Stolitnii, A. V. (2019). Formation of the institute of electronic evidence in the criminal process of Ukraine. Problems of Legality, 146, 179–191. https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.171218.
Kovalenko, A. V. (2018). Electronic evidence in criminal proceedings: current state and prospects of use. Bulletin of the E. O. Didorenko Luhansk State University of Internal Affairs, 4, 237–245.
Kozytska, O. H. (2020). On the concept of electronic evidence in criminal proceedings. Juridical Scientific and Electronic Journal, 8, 418–421. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-8/103.
Kret, H. R. (2020). International standards of evidence in the criminal process of Ukraine: theoretical, legal and practical foundations [Doctoral dissertation, National University “Odesa Law Academy”].
Lytvyn, O. V. (2016). Criminal procedural evidence at the stage of trial [Candidate dissertation, National University “Odesa Law Academy”].
Metelev, O. P. (2018). Epistemological and legal nature of digital evidence in criminal proceedings. Legal Position, 1, 75–86.
Metelev, O. P. (2019). Problems of determining the admissibility and appropriateness of digital (electronic) evidence in criminal proceedings. Herald of Criminal Justice, 3, 224–238. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/224-238.
Muradov, V. V. (2013). Electronic Evidence: A Forensic Aspect of Use. Comparative Jurisprudence, 3–2, 313–315.
Shabarovskyi, B. V. (2019). Verification of evidence in the criminal process of Ukraine [Candidate dissertation, Ivan Franko Lviv National University].
Sliusarchuk, Kh. R. (2017). Standards of proof in criminal proceedings [Candidate dissertation, Ivan Franko Lviv National University].
Stepanenko, A. S. (2017). The “beyond a reasonable doubt” standard of proof in criminal proceedings [Candidate dissertation, National University “Odesa Law Academy”].
Tsekhan, D. M. (2013). Digital evidence: concepts, features and place in the evidence system. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Jurisprudence, 5, 256–260.
Vapniarchuk, V. V. (2017) Theory and practice of criminal procedural evidence. Yurait.
Zinchenko, V. M. (2020). Sufficiency of evidence in criminal proceedings computer [Candidate dissertation, National University “Odesa Law Academy”].
Авторське право (c) 2024 В. В. Романюк, С. Є. Абламський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
