Роль міліції УРСР у протидії злочинності в кінці 1960-х рр.

Анотація

Упродовж 1967–1968 рр. злочинність у республіці залишалася на доволі високому рівні, але й протидія їй з боку органів міліції посилювалася та вдосконалювалася. Актуальною проблемою була боротьба з хуліганством. У цей період фіксувалися випадки зухвалих нападів злочинців на чергові наряди міліції. У Міністерстві охорони громадського порядку УРСР були систематизовані дані щодо цих випадків, за допомогою чого було виявлено, що в низці випадків не була забезпечена надійна охорона приміщень органів та підрозділів міліції. Економічна злочинність у 1960-х рр. у республіці набула значних масштабів, що було зумовлено розкраданням державної та кооперативної власності, спекуляцією, хабарництвом, незаконними валютними операціями. Небезпека злочинів у сфері господарської діяльності полягала в тому, що вони зазвичай були пов’язані зі створенням злочинних груп, інколи великих і розгалужених. Такий спосіб учинення розкрадань і хабарництва сприяв ретельному маскуванню злочинів. Водночас багатьох осіб, які вчинили злочини у цій сфері, було викрито та притягнуто до кримінальної відповідальності завдяки діяльності органів міліції. Проте ще недостатньо ефективно для цього використовувалася агентура, оперативні обліки, можливості криміналістики, діяльність дільничних уповноважених, інших служб міліції та громадськості. У цей період поширеним недоліком у діяльності міліції була недостатня робота з офіційного попередження правопорушників. Перехід трудового населення в містах на роботу з двома вихідними днями дещо ускладнив роботу міліції, збільшив її обсяг, але не всі органи міліції змогли швидко пристосуватися до боротьби зі злочинністю в цих умовах. Деякі начальники управлінь охорони громадського порядку послабили увагу до роботи карного розшуку, на недоліки своєчасно та гостро не реагували, поверхово керували роботою органів міліції щодо боротьби з кримінальною злочинністю.